Дереволаз оливковий

Дереволаз оливковий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Підродина: Дереволазні (Dendrocolaptinae)
Триба: Sittasomini
Рід: Оливковий дереволаз (Sittasomus)
Swainson, 1827
Вид: Дереволаз оливковий
Sittasomus griseicapillus
(Vieillot, 1818)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Dendrocopus griseicapillus
Посилання
Вікісховище: Sittasomus griseicapillus
Віківиди: Sittasomus griseicapillus
ITIS: 563035
МСОП: 103661274
NCBI: 75973

Дереволаз оливковий[2] (Sittasomus griseicapillus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Оливковий дереволаз (Sittasomus). Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 13-19,6 см, вага 8-20 г. Голова, горло і верхня частина спини рівномірно оливково-зелені, нижня частина спини, крила, надхвістя і хвіст рудувато-коричневі, груди і живіт сірі. В польоті на махових перах помітна охриста смуга. Стрижні стернових пер видовжені у вигляді "шипів" на кінці хвоста. Дзьоб невеликий, тонкий, прямий.

Підвиди

Оливковий дереволаз
Оливковий дереволаз

Виділяють п'ятнадцять підвидів:[3]

Деякі дослідники виділяють низку підвиди (від S. g. jaliscensis до S. g. aequatorialis) у окремий вид Sittasomus griseus[4].

Поширення і екологія

Оливкові дереволази мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Бразилії, Болівії, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї, Уругваї і на Тринідаді і Тобаго[5][6][7]. Вони живуть переважно у вологих рівнинних тропічних лісах, в Андах у гірських вічнозелених і хмарних лісах, в посушливих районах в листопадних і галерейних лісах, в саванах серрадо і заростях каатинги, в Амазонії у вологих тропічних лісах терра-фірме, також в заболочених лісах ігапо та у варзейських лісах[en] (тропічних лісах у заплавах Амазонки і її притоків). Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті до 1550 м над рівнем моря, в горах Західної Сьєрра-Мадре в Мексиці місцями на висоті до 2000 м над рівнем моря, в горах венесуельського Прибережного хребта місцями на висоті до 2300 м над рівнем моря.

Оливкові дереволази живляться комахами та іншими членистоногими, а також їх личинками і яйцями, яких шукають під корою та в тріщинах кори на стовбурах дерев. Вони іноді приєднуються до змішаних зграй птахів і слідкують за кочовими мурахами[8][9][10]. Гніздяться в кронах дерев, на висоті до 12 м над землею. В кладці 3 білих яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Sittasomus griseicapillus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
  4. BirdLife International (2016). Deconychura griseus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
  5. O'Shea, B.J.; Christopher, M.; Claramunt, Santiago; Schmidt, Brian K.; Gebhard, Christina A.; Schmitt, C. Gregory; Erskine, Kristine T. (2007). New records for Guyana, with description of the voice of Roraiman Nightjar Caprimulgus whitelyi (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 127 (2): 118—128.
  6. Azpiroz, Adrián B.; Menéndez, José L. (2008). Three new species and novel distributional data for birds in Uruguay. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 128 (1): 38—56.
  7. Claramunt, Santiago (1998). Todirostrum plumbeiceps y Sittasomus griseicapillus, dos Passeriformes nuevos para Uruguay (Aves) (PDF). Comunicaciones Zoológicas del Museo de Historia Natural de Montevideo. 12 (189): 1—4.
  8. de Mello Beisiegel, Beatriz (2007). Foraging Association between Coatis (Nasua nasua) and Birds of the Atlantic Forest, Brazil. Biotropica. The Association for Tropical Biology and Conservation. 39 (2): 283—285. doi:10.1111/j.1744-7429.2006.00255.x.
  9. Machado, C.G (1999). A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil] (PDF). Revista Brasileira de Biologia (порт.). 59 (1): 75—85. doi:10.1590/S0034-71081999000100010.
  10. Olson, Storrs L.; Alvarenga, Herculano M.F. (2006). An extraordinary feeding assemblage of birds at a termite swarm in the Serra da Mantiqueira, São Paulo, Brazil (PDF). Revista Brasileira de Ornitologia. Sociedade Brasileira de Ornitologia. 14 (3): 297—299. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008.

Джерела