Демидова Алла Сергіївна
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див.
Демидова .
Алла Сергіївна Демидова (рос. Алла Сергеевна Демидова ) — радянська та російська акторка театру і кіно, майстриня художнього слова (читець), літераторка . Заслужена артистка РРФСР (1973). Народна артистка РРФСР (1984 ). Лауреатка багатьох російських фестивалів та кінопремій[ 3] [ 4] , а також Державної премії СРСР (1977 ).
Життєпис
Народилася 29 вересня 1936 (19360929 ) р. в Москві .
Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова (1960 ) та Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1964 ).
У 1964—1994 р. — провідна акторка Московського театру драми і комедії на Таганці .
У 1993 р. заснувала і очолює власний експериментальний Театр «А». Виступає з літературно-поетичними авторськими програмами за творами Олександра Пушкіна , Івана Буніна , поетів Срібної доби (Ахматової , Блока , Цвєтаєвої та ін.).
Знімається у кіно з 1957 р. («Денні зорі», «Візит вічливості», «Шосте липня», «Дзеркало» та ін.).
Знялася в ряді українських картин. Грала Лесю Українку у фільмі Миколи Мащенка «Іду до тебе...» (1971, кіностудія ім. Олександра Довженка). Знялася в фільмах: «Комеск» (1965, Одеська кіностудія ), картинах Кіри Муратової : «Настроювач» (2004, Росія—Україна), «Вічне повернення» (2012, Україна).
Одна з найбільш значних, глибоких і самобутніх російських акторок.
Авторка кількох книг, темою яких стали спогади і роздуми про природу театру і акторської майстерності ((рос.) «Вторая реальность» (1980), «А скажите, Иннокентий Михайлович…» (1988), «Владимир Высоцкий , каким знаю и люблю» (1989), «Тени зазеркалья» (1993), «Бегущая строка памяти» (2000), «Ахматовские зеркала» (2004) (власне тлумачення «Поеми без героя»), «Заполняя паузу» (перевидання книги «Бегущая строка памяти») (2007), «В глубине зеркал» (2008), «Письма к Тому» (2010), «Зеркальный лабиринт» (2013), «Ностальгия — это память» (2016), «Итальянские путешествия» (2017) тощо).
Державні нагороди
Фестивалі та премії
Фільмографія
«Ленінградська симфонія» (1957, студентка на лекції)
«Перше побачення» (1960, дівчина біля багаття (немає в титрах)
«Дев'ять днів одного року» (1962, студентка (немає в титрах)
«Що таке теорія відносності?» (1964, к/м, вчена-фізик)
«Комеск» (1965, Лідія Ліняєва, чергова метеорологиня ; Одеська кіностудія )
«Денні зірки» (1966, Ольга Берггольц ; реж. Ігор Таланкін )
«Стюардеса» (1967, к/м, Ольга Іванівна)
«Живий труп» (1968, Ліза Протасова ; реж. Володимир Венгеров )
«Служили два товариші» (1968, комісарка ; реж. Євген Карелов )
«Ступінь ризику» (1968, Женя ; реж. Ілля Авербах )
«Шосте липня» (1968, Марія Спиридонова ; реж. Юлій Карасик )
«Щит і меч» / Schild und Schwert (1968, Ангеліка Бюхер ; реж. Володимир Басов )
«Пори року» (кіноальманах). Новела «Четвертий тато» (1968, вихователька)
«Чайковський» (1969, Юлія фон Мекк ; реж. Ігор Таланкін )
«Чайка» (1970, Ірина Миколаївна Аркадіна ; реж. Юлій Карасик )
«Все королівське військо» (1971, Анна Стентон)
«Іду до тебе...» (1971, Леся Українка ; Кіностудія імені Олександра Довженка )
«Відплата» (1971, фільм-спектакль)
«Ти і я» (1971, Катя ; реж. Лариса Шепітько
«Візит ввічливості» (1972, Ніна Сергіївна, акторка ; реж. Юлій Райзман
«Вірші про Прекрасну даму» (1972, фільм-спектакль)
«Вибір мети» (1974, Джейн ; реж. Ігор Таланкін )
«Дзеркало» (1974, Єлизавета Павлівна ; реж. Андрій Тарковський )
«Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, повія ; реж. Михайло Швейцер ) — Державна премія СРСР за виконання ролі (1977)
«Легенда про Тіля» (1976, Катліна ; реж. Олександр Алов і Володимир Наумов )
«Повість про невідомого актора» (1976, Ольга Сергіївна Светільнікова ; реж. Олександр Зархі )
«Завжди зі мною» (1976, Олена Гнатівна Смисловська)
«Червона квіточка» (1977, Чаклунка)
«Любов Ярова » (1977, фільм-спектакль, Павла Петрівна Панова)
«Отець Сергій» (1978, Пашенька ; реж. Ігор Таланкін )
«Склянка води» (1979, герцогиня Мальборо ; реж. Юлій Карасик )
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, Лора Лайнс ; реж. Ігор Масленников
«Зорепад» (1981, мати Ліди ; реж. Ігор Таланкін)
«Пікова дама» (1982, оповідачка ; реж. Ігор Масленников)
«Олександр Блок. Батьківщина» (1984, фільм-спектакль, читає вірші Олександра Блока )
«Час відпочинку з суботи до понеділка» (1984, Анна ; реж. Ігор Таланкін)
«Діти сонця» (1985, Олена Миколаївна Протасова ; реж. Леонід Пчолкін )
«Крейцерова соната» (1987, пасажирка ; реж. Михайло Швейцер і Софія Мількіна)
«Недільні прогулянки» (кіноальманах). Новела «Випробувач» (1987, Олена)
«Осінь, Чертаново...» (1988, кінорежисерка ; реж. Ігор Таланкін і Дмитро Таланкін)
«Три сестри» (1989, фільм-спектакль, реж. Юрій Любимов ; Маша)
«Електра» (1992, фільм-спектакль, реж. Юрій Любимов ; Електра)
«Біси» (1992, Марія Тимофіївна Лебядкіна ; реж. Ігор Таланкін і Дмитро Таланкін)
«Маленька принцеса» (1997, міс Мінчін ; реж. Володимир Грамматиков )
«Незримий мандрівник» (1998, імператриця Єлизавета Олексіївна ; реж. Ігор Таланкін і Дмитро Таланкін)
«Спогади про Шерлока Холмса» (2000, Лора Лайнс ; реж. Ігор Масленников)
«Листи до Ельзи» (2002, Ельза ; реж. Ігор Масленников)
«Настроювач» (2004, Анна Сергіївна (заможна вдова) ; реж. Кіра Муратова , Росія—Україна, Одеська кіностудія )
«Смерть Таїрова» (2004, Аліса Георгіївна Коонен ; реж. Борис Бланк )
«Російські гроші» (2006, Меропія Давидівна Мурзавецька ; реж. Ігор Масленников
«Вічне повернення» (2012, Україна, реж. Кіра Муратова , Україна )
«Мішок без дна» /The Bottomless Bag (2017, Баба Яга ; реж. Рустам Хамдамов ) та ін.
Література
Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
Митці України. К., 1992. — С.206;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С197;
Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.234—235;
Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.348-349;
Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.127.
Примітки
Посилання
Приз за найкращу жіночу роль на міжнародному кінофестивалі «Євразія»
2000-і 2010-і