«Гіркі сльози Петри фон Кант» (нім. Die bitteren Tränen der Petra von Kant) — німецький фільм-драма 1972 року, поставлений режисером Райнером Вернером Фассбіндером за його сценарієм, написаним на основі власної п'єси. Прем'єра стрічки відбулася 22 липня 1972 року на 22-му Берлінському міжнародну кінофестивалі, де вона брала участь в основній конкурсній програмі та змагалася за головний приз — «Золотого ведмедя».
У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[2][3].
Сюжет
Петра фон Кант, успішна модельєрка одягу, переживає складний період життя. Обидва її шлюби закінчилися невдало, доньку вона ненавидить, мати її не розуміє. Єдина віддана їй людина — секретарка Марлен, мовчазна й готова терпіти все що завгодно від хазяйки. Петра закохується в молоду дівчину Карін. Тій же потрібен лише пропуск у світ високої моди, сама Петра її не цікавить. Граючи на її почуттях, вона маніпулює Петрою, намагаючись домогтися своїх цілей.
Поступовий психологічний розвиток сюжету будується на діалогах Петри з близькими їй жінками. Наприкінці фільму Петра залишається сама.
У ролях
Визнання
Примітки
Посилання
