PROFILPELAJAR.COM

Гіполіпідемі́чні за́соби (ATC код C10) (протигіперліпідемічні, протиатеросклеротичні) — засоби, що запобігають розвитку або сприяють регресії атероматозного процесу.

В основі розвитку атеросклерозу — порушення ліпідного обміну, головним чином холестерину. Ліпіди у плазмі крові утворюють комплекси з протеїнами — ліпопротеїди, що здатні проникати у внутрішню оболонку стінки артерій.

Види ліпопротеїдів

хіломікрони, які транспортують тригліцериди їжі до місць їх утилізації
ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ, або пре-Р-ліпопротеїди), що містять переважно ендогенні тригліцериди
ліпопротеїди проміжної щільності (ЛППЩ), що містять тригліцериди і холестерин приблизно порівну
ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ, або Р-ліпопротеїди), що містять значну кількість холестерину
ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ або а-ліпопротеїди), що містять більше протеїну (близько 50 %) і менше фосфоліпідів (близько 30 %)

Щільність ліпопротеїдів залежить від ліпідного компонента. Чим більший вміст ліпідів у ліпопротеїдах, тим менша їхня щільність.

Класифікація гіполіпідемічних засобів

Група	Назва препаратів
Статини	Ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, церивастатин, розувастатин, пітавастатин
Секвестанти жовчних кислот	Холестирамін, колестипол, хьюарова смола
Фібрати	Гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат, етофібрат
Антиоксиданти	Прямої дії: Токоферол, рутин, аскорбінова кислота
	Непрямої дії: Метіонін, ліпоєва кислота, глутамінова кислота
Ангіопротектори	Пірікарбат, гепарин, тиклопідин
Інгібітори PCSK9	Алірокумаб, еволокумаб, інклісіран
Інгібітори NPC1L1	Езетиміб
Інші	Пробукол, полікозанол

C10AA інгібітори метилглютарил-СоА редуктази («статини»)

C10AA01 Симвастатин: C10AA02 Ловастатин: C10AA03 Правастатин: C10AA04 Флувастатин: C10AA05 Аторвастатин: C10AA06 Церивастатин: C10AA07 Розувастатин: C10AA08 Пітавастатин

Статини — група лікарських препаратів, що призначені для зниження концентрації холестерину (ЛПНЩ, ЛПСП, ЛПВЩ) в крові людини. Перший у світі статін створений американською компанією Merck Sharp and Dohme. Після тріумфального старту перших статинів були отримані дані про деякі важливі побічні ефекти і протипоказання. Основними побічними ефектами є безсимптомне підвищення рівня трансаміназ^[1] , міопатія, болі в животі, запори^[2] .

Перше покоління статинів (ловастатин, симвастатин, правастатин) змінилося другим (флувастатін), третім (аторвастатин, церивастатин) і четвертим (пітавастатін , розувастатин), і сьогодні підхід до їх застосування став набагато виваженішим. Тепер^[коли?] поділ статинів по поколінням вважається безпідставним, оскільки не було показано істотне розходження в їх ефективності.

Деякі дослідники вважають, що застосування статинів не вирішує повністю проблеми попередження ускладнень ішемічної хвороби серця та її еквівалентів. Настає момент, коли можливості статинів стають вичерпаними, і подальше вдосконалення препаратів, збільшення їх активності не призведе до істотного поліпшення клінічних результатів. У країнах благополучної Західної Європи 70 % пацієнтів отримують статини для зниження рівня холестерину, проте цільові значення досягаються лише у 53 % випадків.^[3]

Клінічна ефективність статинів вважається доведеною для осіб середнього віку.

Лікарські препарати, які не рекомендовано комбінувати зі статинами через ризик розвитку міозитів і рабдоміолізу:^[4]

фібрати (ризик рабдоміолізу і гепатотоксичності, можливо поєднання з флуваставтином)
нікотинова кислота та її похідні (ризик гепатотоксичності)
макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин)
циклоспорин
азольні протигрибкові засоби
верапаміл
аміодарон
інгібітори протеаз ВІЛ.

Пацієнти, для яких збільшується ризик розвитку міозитів і рабдоміолізу при застосуванні статинів:

літні хворі з поєднаною патологією (цукровий діабет та хронічна ниркова недостатність)
пацієни, яким рекомендовано хірургічні втручання (необхідна відміна статинів)
пацієнти, що отримують недостатнє харчування
пацієнти із печінковою недостатністью
Хворі поліпрагмазією
люди, що надмірно вживають алкоголь
люди, що вживають грейпфрутовий сік

У цих випадках хворі повинні знаходиться під ретельнішим наглядом лікаря з контролем ферментів.

Фармакокінетичні дослідження показали, що хворі, що належать до монголоїдної раси, більш чутливі до дії статинів, тому для лікування таких пацієнтів слід використовувати менші дозування (<40 мг на добу)

C10AB Фібрати

C10AB01 Клофібрат: C10AB02 Безафібрат: C10AB03 Алюмінію клофібрат: C10AB04 Гемфіброзил: C10AB05 Фенофібрат: C10AB06 Сімфібрат: C10AB07 Роніфібрат: C10AB08 Ципрофібрат: C10AB09 Етофібрат: C10AB10 Клофібрід

Деривати фіброевой кислоти — Клофібрат, Безафібрат, Фенофібрат, Ципрофібрат та ін володіють вищою здатністю знижувати концентрацію тригліцеридів і ЛПНЩ, щодо тригліцеридів вони ефективніше статинів.

Серед переваг фенофібрату його урікозурічна дія — він знижує рівень сечової кислоти на 10 — 28 % за рахунок посилення ниркової екскреції уратів. Фібрати послаблюють постпрандіальну гіперліпідемію, особливо у хворих на цукровий діабет 2 типу.

При застосуванні фібратів необхідний УЗ контроль за станом жовчного міхура (збільшують літогенність жовчі).

C10AC Речовини, що підсилюють ексекрецію жовчних кислот

C10AC01 Холестирамін: C10AC02 Холестипол: C10AC03 Колекстран: C10AC04 Колесевелам

C10AD Ніацин і його похідні

C10AD01 Ніцерітрол: C10AD02 Ніацин (нікотинова кислота): C10AD03 Нікофураноза: C10AD04 Алюмінію нікотинат: C10AD05 Нікотініловий спирт (pyridylcarbinol): C10AD06 Ацимопокс

Лікарські препарати, які не рекомендовано застосовувати з препаратами нікотинової кислоти через ризик розвитку побічних ефектів:

статини (ризик гепатотоксичності)
фібрати (ризик гепатотоксичності і рабдоміолізу)

Необхідний контроль аланін-амінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ).

У хворих з цукровим діабетом і подагрою можливе загострення основного захворювання, для даної категорії хворих необхідно уникати призначення будь-яких форм нікотинової кислоти.

C10AX Інші гіполіпідемічні препарати

C10AX01 Декстротіроксін: C10AX02 Пробукол: C10AX03 Тіаденол: C10AX04 Бенфлуорекс: C10AX05 Меглутол: C10AX06 Омега-3 ненасичені жирні кислоти: C10AX07 Магнію піридоксаль 5-фосфат глутамат: C10AX08 Полікозанол: C10AX09 Езетіміб

У ході численних клінічних досліджень із застосуванням полікозанолу і статинів були отримані дані, які свідчать про те, що ефективність полікозанолу і статинів для зниження ЛПНЩ приблизно однакова, при цьому полікозанол значно ефективніше препаратів з групи статинів підвищує ЛПВЩ . На відміну від статинів, полікозанол не має побічних ефектів на інші органи і системи організму.^[5]^[6]^[7]^[8]Також доведено, що полікозанол сприяє зниженню до норми рівня аланін-амінотрансферази (АлАТ) і гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ)^[9]

Джерела

Фармакологія на долонях. Навчальний посібник. Дроговоз С. М.- Харків: "ПП"Плеяда", 2007,-112с.

Примітки

↑ Гепатотоксичність статинів |. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 29 травня 2013.
↑ Побічні ефекти статинів |. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 травня 2013.
↑ Статины с позиции доказательной медицины | www.health-ua.org — медицинский портал «Здоровье Украины»
↑ «Фармакотерапия хронических сердечно-сосудистых заболеваний» Руководство для врачей ред. академика РАМН Л. И. Ольбинской М. Медицина 2006 г.
↑ Dalmer Laboratory. Policosanol vs lovastatin: Comparative study on efficacy, safety and tolerability in the treatment of type-II hypercho-lesterolemia.
↑ Benitez M., Romero C., Mas R. et al. (1997): A comparative study of policosanol vs pravastatin in patients with type-II hypercholester-olemia. Curr. Ther. Res. 58:859-67.
↑ Ortensi G., Gladstein J., Vail H. and Tesone P.A. (1997): A comparativc study of policosanol vs. simvastatin in elderly patients with hypercho-lesterolemia. Curr. Ther. Res. 58:390-401.
↑ Illnait J., Castano G., Mas R. and Fernandez J.C. (1997): A comparative study on the efficacy and tolerability of policosanol and simvastatin for treating type II hypercholesterolemia. Abstract front the 4th International Confereiicc on Preventive Cardiology. June 29-July 3. Can. J. Cardiol. 13:Suppl. B, 342B.
↑ Janikula M. Policosanol: a new treatment for cardiovascular disease? Altern Med Rev 2002;7:203–17.