Гіпакрозавр (Hypacrosaurus, букв. «майже найвищий ящір», тому що він був майже таким же великим, як тиранозавр[1][2]) — птахотазовийдинозавр підродини ламбеозаврових (Lambeosaurinae) родини гадрозаврових (Hadrosauridae). Існував наприкінці крейдового періоду (75—67 млн років тому) в Північній Америці. Викопні рештки гіпакрозавра (переважно черепа) знайдені в Канаді (Альберта) та США (Монтана). Цей рід був маловідомим до відкриття у 1990-х роках гнізд, яєць та дитинчат, що належали H. stebingeri.
Опис
Досить великий гадрозавр, схожий на коритозавра. Тіло сягало до 9 м завдовжки. На внутрішній поверхні щік розташовувалося близько 40 рядів зубів. Мав короткий беззубий дзьоб. Ряд коротких шипів, які виходили із його хребців, утворював невисоке вітрило уздовж його спини.
На голові розташовувався порожнистий костистий гребінь, він мав вигляд шолома, сплющеного з боків (дуже схожий на гребінь коритозавра, але трохи товщий). Повітря, який вдихав гіпакрозавр через ніздрі, проходило по каналах через гребінь. Гребінь допомагав створювати унікальні звуки, охолоджував вдихаємо повітря, служив підсилювачем розпізнавання запаху. Чоловічі особини мали більші гребені, ніж самиці та неповнолітні. Динозавр міг пересуватися на двох кінцівках, маючи короткі передні лапи та довгий важкий хвіст. У цієї тварини не було природного захисту.
Філогенія
Кладограма створена 2013 року на основі філогенічного аналізу Albert Prieto-Márquez, and colleagues[3]:
↑Creisler, Benjamin S. (2007). Deciphering duckbills. У Carpenter Kenneth (ред.). Horns and Beaks: Ceratopsian and Ornithopod Dinosaurs. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. с. 185—210. ISBN978-0-253-34817-3.
