Є безбарвною твердою речовиною без запаху[1]. Розчинний в етанолі, ацетоні, воді, погано розчинний в бензені та третрахлорметані[2][1].
Має три кристалічні модифікації: α, β і γ. Перша з них є стабільною і утворюється при кристалізації гідрохінону з води. Має виглядів голок. Β-модифікація утворюється при кристалізації з метанолу чи ізопропанолу. Γ-модифікація утворюється при сублімації і має вигляд призм. Інші властивості показані в таблиці[2]:
При алкілювання бензенупропіленом можна отримти п-диізопропілбензен. Його окиснюють повітрям в слаболужному середовищі до гідропероксиду при температурі 80–90 °С. Далі до гідрпероксиду додається 0,2–1% сульфатної кислоти, яка каталізуює його розщеплення з утворенням гідрохінону та ацетону. Вихід реакції складає 80 % (починаючи з диізопропілбензену)[2]:
Гідроксилюванням фенолу
Гідрохінон також отримують гідроксилюванням фенолу 70 % водним розчином пероксиду водню. Реакцію проводять при температурі 80 °С в присутності каталізаторів — сильних кислот, солей заліза(II) чи кобальту(II). При цьому утворюється суміш пірокатехолу та гідрохінону[2]:
Відновлення 1,4-бензохінону
Гідрохінон утворюється також при відновленні 1,4-бензохінону, який отримують окисненням анілінудіоксидом марганцю в сульфатній кислоті при температурі 0-5 °С. Це найстаріший метод отримання гідрохінону[2]:
![{\displaystyle {\ce {C6H5OH + H2O2 ->[Fe(II)/Co(II)]HO-C6H4-OH + H2O}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/e5d8eea988dd0cbc422babbb3fb646c71706ea31)
![{\displaystyle {\ce {HSO3-C6H4-SO3H + 2NaOH ->[t]HO-C6H4-OH + 2NaHSO3}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/2d19a1937d628027c0f16f471a273f915aed2245)
