Селище міського типу Гути розміщене на лівому березі річки Мерла. На річці є невелика загата. Частина селища розташована на протилежному березі, є міст. Є залізнична станція Гути.
Назва селища Гути походить від назви плавильної печі. У таких «гутах» виплавляли скло або метал (від нім. Hutte).
Історія
1767 р. — командиру Охтирського гусарського полку генерал-майору Підгоричані було подаровано за службу село Гути. На нього працювали 642 кріпаків.
1869 р. — відкриття Гутянського цукрорафінадного заводу, володіння барона Леопольда Кеніга, «цукрового короля» Російської імперії, село Гути, Харківська губернія.
1919 р. — присвоєння імені Г. Первухіна цукрорафінадному заводу.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Семенівярській сільській раді — 210 осіб[2].
1938 р. — присвоєння статусу «селище міського типу».