У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гуменюк .
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див.
Борис Гуменюк .
Бори́с Бори́сович Гуменю́к, позивний «Кармелюк» ( 30 січня 1965(19650130), с. Острів Тернопільського району Тернопільської області) — український поет, прозаїк, військовик. Автор проекту «Українські книги — українським тюрмам», Координатор проекту «Інша література». Член Національної спілки письменників України (з 2006). Заступник командира добровольчого батальйону ОУН (2014 р.) Голова Української Військової Організації (2015 р.)
Життєпис
Народився в Острові біля Тернополя. Працював на виробництві в Тернополі. Був членом НРУ, УГС, очолював виконком Тернопільського обласного товариства Меморіал.
Від 1990 р. проживає у Києві.
Був активним учасником Євромайдану. 30 листопада 2013 року був серед тих, хто зібралися на Михайлівській площі в Києві. Наступного дня серед перших був побитий «Беркутом» у Будинку письменників[2] та згодом 19 січня і 18 лютого на вулиці Грушевського.[3]
13 березня 2014 поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу», у зв'язку із російською агресією в Україні.[4]
22 червня 2014 року приєднався до спецбатальйону МВС України «Азов» та відправився в зону бойових дій на схід України.[5]
З кінця липня 2014 р. — заступник командира батальйону «ОУН», який з 12 серпня дислокується в селищі Піски поблизу Донецька.
1 серпня 2015 року на установчому з'їзді обраний Головою УВО (Українська Військова Організація).
Брав участь у відбитті широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема в обороні Бахмута. З кінця грудня 2022 року вважається зниклим безвісти, ймовірно, потрапив у полон.[6].
Відзнаки
- Народна Шевченківська премія (Залізний Мамай), 2023[7]
- літературно-мистецька премія Ліги українських меценатів 2014 року імені Володимира Свідзінського та Бориса Нечерди[8]
- медаль святих Кирила і Мефодія
- премія ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»
- Золота Фортуна «Людина року 2014»
- медаль «За жертовність і любов до України»
- найкраща книга року на військову тематику
Доробок
- «Спосіб захисту» (К., 1993),
- «Лук'янівка» (К., 2005)[9],
- «Острів» (2007),
- «Та, що прибула з неба» (2009),
- «Вірші з війни» (2014),
- «Блокпост» (2016),
- «100 новел про війну» (2018).
Примітки
Джерела
Посилання