У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. .
Любов Гнатівна Григо́р'єва (до шлюбу Стелецька; 30 вересня 1910, Лубни — 21 січня 1991, Київ) — українська радянська художниця; член Спілки художників України з 1944 року.
Біографія
Народилася 17 [30] вересня 1910(19100930) року в місті Лубнах (нині Полтавська область, Україна) в родині археолога Гната Стеллецького.
Протягом 1928—1932 років навчалася у Київському художньому інституті у Костянтина Єлеви, Сергія Колоса, Федора Кричевького. Дипломна робота — ескізи малюнків для тканин (керівник Микола Рокицький).
Впродовж 1939—1941 років викладала у Київській художній школі. Під час німецько-радянськї війни виконувала плакати на політичні та побутові теми. У 1944—1958 роках продовжила викладати у Київській художній школі. Працювала у журналах «Жовтеня» (від 1928 року), «Малятко» (з 1960 року), «Барвінок», «Піонерія», видавництвах «Веселка» і «Молодь».
Була одружена з художником Сергієм Григор'євим. Мати художниць Галини та Майї Григор'євих, бабуся художників Івана Григор'єва й Ольги Гуцу.
Жила в Києві, в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Померла в Києві 21 січня 1991 року. Похована на Байковому кладовищі.
Творчість
Працювала в галузі станкового і декоративного живопису, станкової і книжкової графіки. Серед робіт:
- картини
- «Літній пейзаж» (1972);
- «Осінній мотив» (1974);
- «Осінній букет» (1980);
- «Червоні квіти» (1982);
- «Зима» (1985);
- «Весняна повінь» (1990).
- ілюстрації та оформлення до дитячих книг
- написала й проілюструвала дитячі книжки
- «Якого кольору небо» (1963, Київ);
- «Діти різних народів» (1968, Київ, «Веселка», 72 сторінки, формат А4);
Брала участь у республіканських виставках з 1935 року.
Література