Грегуар Лепренс-Ренге

Грегуар Лепренс-Ренге
фр. Grégoire Leprince-Ringuet
На Каннському МКФ, 2016
На Каннському МКФ, 2016
На Каннському МКФ, 2016
Ім'я при народженніфр. Grégoire Jérôme Marie Leprince-Ringuet[1]
Народився4 грудня 1987(1987-12-04)[2][3][1] (36 років)
XIV округ Парижа, Париж, Франція[1]
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьактор, кінорежисер
Роки діяльності1998 — донині
IMDbnm1228072
Автограф
CMNS: Грегуар Лепренс-Ренге у Вікісховищі

Грегуа́р Лепре́нс-Ренге́ (фр. Grégoire Leprince-Ringuet; нар. 4 грудня 1987, Нормандія, Франція) — французький актор і кінорежисер.

Біографія

Грегуар Лепренс-Ренге народився 4 грудня 1987 у французькій Нормандії. У 1998—2002 роках працював у хорі (іноді, як соліст) Паризької національної опери. Найвідомішої його театральною роботою є головна роль у постановці п'єси Георга Бюхнера «Воццек», яку здійснив Патріс Шеро в музичному театрі Шатле.[4]

У 2002 році режисер Андре Тешіне запропонував Лепренсу-Ренге роль у військовій драмі «Заблудні», де також знялися Еммануель Беар і Гаспар Ульєль. Дебют актора у великому кіно не пройшов непоміченим: він був висунений на премію «Сезар» в номінації «Найперспективніший молодий актор».[5] Отримати статуетку Грегуару не вдалося, проте за ним закріпився статус висхідної зірки.

У 2006 році актор з'явився в драмі Ніколь Гарсії «Як каже Шарлі», а ще рік потому знявся в музичній мелодрамі Крістофа Оноре «Усі пісні лише про кохання», де зміг продемонструвати свій співочий талант. Ця робота принесла йому другу номінацію на «Сезар».[6]

У 2008 році Грегуар Лепренс-Ренге знову знявся у Крістофа Оноре — цього разу в драмі «Прекрасна смоковниця». Сценарій цього фільму є сучасним перекладенням роману мадам де Лафаєтт «Принцеса Клевська». За роль Отто (принца Клевського) Грегуар був номінований на «Сезара» втретє.[6]

У 2009 році актор з'явився у військовій драмі «Армія злочинців», а також виконав одну з головних ролей в містичному трилері «Джини», дія якого розгортається під час Алжирської війни.

У 2010 на Каннському міжнародному кінофестивалі були представлені одразу дві стрічки за участю Грегуара Лепренс-Ренге: «Чорні небеса» Жиля Маршана і костюмована драма Бертрана Таверньє «Принцеса де Монпансьє», заснована на однойменному романі мадам де Лафаєтт.[4] За роль у фільмі Таверньє актор вчетверте був номінований на «Сезара», як найперспективніший актор[7].

У 2016 році Лепренс-Ренге знову взяв участь у Каннському кінофестивалі, але уже як режисер дебютної повнометражної стрічки «Повний місяць», за яку номінувався на премію «Золота камера».[8][9]

2017 року Грегуар Лепренс-Ренге зіграв роль молодого Франсуа Міттерана, відомого в роки Другої світової війни під іменем Франсуа Морлан, у драмі «Біль», поставленій Еммануелем Фінкелем за однойменним автобіографічним романом Маргеріт Дюрас.[10]

Фільмографія (вибіркова)

Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2003 ф Заблудні Les Égarés Філіпп
2005 тф Американський приятель Le frangin d'Amérique Антуан
2005 тф Заборонені удари Frappes interdites Кевін Лефорт
2005 ф Бідні родичі Бедные родственники Марк Ів
2006 ф Як каже Шарлі Selon Charlie Тьєррі
2006 кф Французький рецепт Le plat à gratin Лорен
2007 ф Усі пісні лише про кохання Les chansons d'amour Ерванн
2007 ф Конокради Voleurs de chevaux Владимир
2007 ф Творче життя La vie d'artiste Фредерік
2007 тф Життя буде прекрасним La vie sera belle Люсьєн Лакло
2008 ф Прекрасна смоковниця La belle personne Отто
2008 кф Божевілля Адама Folles d'Adam Адам
2009 ф Армія злочинців L'armée du crime Томас Єлек
2009 ф Непокірні Réfractaire Франсуа
2009 ф Джини Djinns Мішель
2009 ф У неділю вранці Dimanche matin Стефан
2010 ф Чорні небеса L'autre monde Гаспар
2010 ф Принцеса де Монпансьє La princesse de Montpensier Філіпп де Монпансьє
2010 тф Троянди в кредит Roses à crédit Данієль
2010 кф Настроювач L'accordeur Адрієн
2011 кф Непомічений Inaperçu молодик
2011 с Таємниця Лісабона Mistérios de Lisboa
2011 ф Сніги Кіліманджаро Les neiges du Kilimandjaro Кристоф
2011 тф Вузли в голові Des noeuds dans la tête Дам'єн
2011 тф Година з Алісою Une heure avec Alice Поль
2012 ф Чорний колір (тобі) вам пасує Le noir (te) vous va si bien Рішар
2013 тф Єврейський кардинал Le métis de Dieu панотець Жульєн
2014 ф Клініка лікаря Бланша La clinique du docteur Blanche Жуль
2015 тф Постріли Les fusillés Луї
2015 ф Історія божевільного Une histoire de fou Жиль Тессьє
2015 ф На невизначений час A Uma Hora Incerta Борис
2016 ф Повний місяць La forêt de Quinconces
2017 ф Наші божевільні роки Nos années folles Шарль де Лаузен
2017 ф Біль La douleur Франсуа Міттеран, відомий як Франсуа Морлан
2018 ф Чорний блокнот O Caderno Negro Бонапарт
2019 ф Світова слава Gloria Mundi Бруно
Режисер
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Монтажер
2009 У неділю уранці Dimanche matin Так Так
2011 к/м Непомічений Inaperçu Так
2013 к/м Турбулентність Turbulence Так
2016 Повний місяць La forêt de Quinconces Так Так Так

Визнання

Нагороди та номінації Грегуара Лепренс-Ренге[11]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
2014 Найперспективніший актор Заблудні Номінація
2008 Усі пісні лише про кохання Номінація
2009 Прекрасна смоковниця Номінація
2011 Принцеса де Монпансьє Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
2016 Золота камера за найкращий дебютний фільм Повний місяць Номінація
Приз Луї Деллюка
2016 Найкращий перший фільм Повний місяць Номінація
Премія CinEuphoria
2019 Найкращий акторський ансамбль Чорний блокнот Номінація

Примітки

  1. ↑ а б в http://www.lesgensducinema.com/affiche_acteur.php?mots=Gr%E9goire+Leprince&nom_acteur=LEPRINCE-RINGUET%20Gr%E9goire&ident=78698&debut=0&record=0&from=ok
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1023918692 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б Grégoire Leprince-Ringuet Біографія Грегуара-Лепренс-Ренге [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
  5. ↑ Les César du Cinéma Français Edition 2004. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25.01.2019.
  6. ↑ а б Les César du Cinéma Français Edition 2008. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25.01.2019.
  7. ↑ Les César du Cinéma Français Edition 2011. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 25.01.2019.
  8. ↑ Aurélien Ferenczi. Cannes 2016 - Grégoire Leprince-Ringuet : “Un film en vers ? On me regardait comme si j'annonçais que j'avais un cancer…”. Télérama (фр.) . 19.05.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25.01.2019.
  9. ↑ Vincent Formica. Cannes 2016 : histoire d'amour déchirante dans la bande-annonce de La Forêt de Quinconces de Grégoire Leprince-Ringuet. AlloCiné (фр.) . 02.05.2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 25.01.2019.
  10. ↑ Simona Crippa. Retrouver le fossé noir : La Douleur d’Emmanuel Finkiel. Diacritik (фр.) . 02.02.2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 26.01.2019.
  11. ↑ Нагороди та номінації Грегуара Лепренс-Ренге на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грегуар Лепренс-Ренге