Гревеніц Микола Олександрович (1874)

Гревеніц Микола Олександрович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 серпня 1874(1874-08-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 січня 1931(1931-01-04) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брюссель, Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькамергер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОлександрівський ліцейd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаQ114837047?, Q114837159?, Q114837161?, Q114837168? і District Marshal of Pinskd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ117025231? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III» Медаль «За працю у першому загальному переписі населення» медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року» медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»

Барон Микола Олександрович Гревеніц (1874–1931) — російський державний діяч, Херсонський (1911—1915) та Чернігівський (1916—1917) губернатор. Дійсний статський радник (1914), камергер (1914).

Біографія

Народився 27 липня (8 серпня) 1874 року[1] в сім'ї барона Олександра Олександровича Гревеніца (Олександр Фрідріх Авраам) Гревеніц (1837—1901) — дійсного статського радника, директора Санкт-Петербурзького виховного будинку[2]. Мати — Христина Яківна Гревеніц (урод. Вілліє; 1847 — 1917[3]).

В 1894 закінчив Олександрівський ліцей X класом і вступив на службу. З 1904 — камер-юнкер[1], в 1907 — надвірний радник. З 13 липня 1907 — Казанський віце-губернатор; 19 травня 1908 року був переведений у колезькі радники. З 15 грудня 1908 — Катеринославський віце-губернатор.

З 28 лютого 1911 року був призначений Херсонським губернатором; з 19 травня — у чині статського радника. У званні камергера з 1914; того ж року став дійсним статським радником[4].

1916 року призначений Чернігівським губернатором.

У Петербурзі жив за адресою: Матвіївська вулиця[5], 3.

Після большевицького заколоту 1917 року емігрував до Бельгії, де й нині живуть його нащадки.

Помер у Брюсселі в 1931 — 2 січня[1] або 4 січня.

Нагороди

Сім'я

Баронесса Г. М. Гревеніц, дружина. 1915.

Одружився в Казані 12 листопада 1908 з Ганною Михайлівною Стрижевською.

Син — Олександр Миколайович (12.06.1911-20.02.1988), з 1933 був одружений з правнучкою О. С. Пушкіна[6].

Примітки

  1. ↑ а б в Erik-Amburger-Datenbank - Datensatz anzeigen. amburger.ios-regensburg.de. Процитовано 19 червня 2023. 
  2. ↑ Барон Гревениц Александр Александрович [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.] // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 20 января 1881 года. — С. 670.
  3. ↑ Скончалась в Петрограде, похоронена 19 ноября 1917 года на Волковском лютеранском кладбище (ЦГИА СПб. Ф. 19. — Оп. 127. — Д. 3590-1. — Л. 513; Бем В. Волковское лютеранское кладбище Санкт-Петербурга = Wolkowo lutherischer Friedhof in St. Petersburg: Справ.-путеводитель на нем. и рус. яз. — СПб., 1998. — C. 52).
  4. ↑ Барон Гревениц Николай Александрович [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.] // Список гражданским чинам четвёртого класса на 1915 год. Исправлен по 1-е сентября 1915 года. Ч. 2. — Пг., 1915. — С. 2541—2542.
  5. ↑ Ныне это часть Улицы Ленина, от Большого проспекта Петроградской стороны до Сытнинской улицы
  6. ↑ «Аксиологический аспект генеалогии потомков А. С. Пушкина». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 18 травня 2022. 

Посилання