Обіймав посади радника Чернігівської палати цивільного суду (1781–84), пізніше очолював карну палату (1784–86). Наступного року став «поручиком правителя» (віце-губернатором) Чернігівського намісництва (1787—1796) й губернатором Чернігівщини (з травня по листопад 1797). З 6 січня по 19 вересня 1797 очолював Малоросійську губернію. За свою службу удостоївся орденів св. Володимира 4-го та 3-го ступенів. При виході у відставку був пожалуваний 354 селянами й чином таємного радника при відставці. Оселився в ЦерковищахГороднянського повіту, хоча володів й будинком на 5 покоїв в Чернігові.
Восени 1778 р. одружився з Тетяною Андріївною (1751—?), молодшою сестрою катерининського фаворита Олександра Безбородька, котрому Яків Бакуринський завдячував своєю стрімкою кар'єрою. У дарунок сестрі той вислав інкрустований дорогоцвітами перстень, зроблений «по найостаннішій моді», вартістю 500 рублів. Весілля справили в с. Стольне. Тетяна народила синів Федора, Олександра та Петра, доньок Анастасію, Парасковію і Мавру.