У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гребенюк .
Олена Степанівна Гребенюк ( 31 липня 1975 (19750731 ) , Баку , Радянський Союз ) — українська оперна співачка.
Переїхала в Київ з батьками у 1989 році, де й закінчила школу № 179, отримавши срібну медаль за успіхи у навчанні.
Ідея займатися музикою професійно не приваблювала Олену Гребенюк, і спочатку вона планувала вступати в Українську сільськогосподарську академію .
Кар'єра
1994–1999 Київська консерваторія ім. П. І. Чайковського, клас професора К. П. Радченко[ 1]
1999–2012 Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва (солістка, сопрано)
2001–2005 Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Шевченка (стажування)[ 2]
2004–2012 Постійна співпраця з Камерним театром м. Сімферополя
2005 Київська консерваторія ім. П. І. Чайковського, клас професора А. Мокренко (асистент — стажування)
Нагороди
1997 — Номінація «Золота надія України» 1-го міжнародного конкурсу вокалістів ім. Паторжинського.
1999 — Переможець конкурсу «Молоді віртуози України».
2003 — Лауреат міжнародного конкурсу вокалістів ім. А. Дворжака (Чехія).
2006 — Гран-прі першого міжнародного конкурсу «Євровідео» (Euro Video Grand Prix 2006)[ 3] .
Альбоми
2005 — диск «Le Forze del Destino project»[ 4]
Тренер групи «Привиди опери».
Не кожна оперна співачка може похвалитися славою, як у поп-зірки. Чи не кожну оперну співачку знають в обличчя глядачі музичних каналів та дивляться її кліпи. Олена Гребенюк — дивовижний приклад поєднання високого оперного мистецтва та загальної масової популярності. Ще б, адже саме її відеокліп на пісню «Le Forze del Destino» визнано найкращим серед відеоробіт Європи, стояв в гарячій ротації на українських музичних каналах і досі пам'ятається всім любителям висококласного відео. Учасники шоу, яких буде тренувати сама солістка Київського академічного муніципального театру опери та балету, просто зобов'язані бути першими.
— "Телеканал ІНТЕР"
Посилання
Соціальні мережі
↑ Официальный сайт Елены Гребенюк . helengreb.drumerdesign.com . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2021 .
↑ Новосвітній, Валерій (15/06/2006). “...Давайте не будемо брати публіку сексом, бо у нас є більше — я вмію співати” (укр.) . Хрещатик - новини та життя української столиці. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021 .
↑ Новосвітній, Валерій (15/06/2006). Олена Гребенюк: “Коли представляєш на сцені країну, це дуже витягує хребет...” (укр.) . Хрещатик - новини та життя української столиці. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021 .
↑ Олена Гребенюк. Проект . UMKA . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021 .