Олександр Градський
Александр Борисович Градский
2015 рік
Основна інформація
Повне ім'я	рос. Александр Борисович Фрадкин
Дата народження	3 листопада 1949(1949-11-03)
Місце народження	Копєйськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті	28 листопада 2021(2021-11-28) (72 роки)
Місце смерті	Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Роки активності	з 1964
Громадянство	СРСР →  Росія
Професії	композитор, музикант, вокаліст
Освіта	Російська академія музики імені Гнесіних (1974)
Співацький голос	тенор-альтіноd і ліричний тенор[d]
Інструменти	гітара, клавішні, скрипка
Жанри	рок-музика, авторська пісня[1], блюз[2], рок-н-рол, рок-опера, блюз-рок, прогресивний рок, естрада, романс, народна музика і соул
Magnum opus	Q4409011?
Колективи	«Скоморохи»
Нагороди	премія Своя колеяd
У шлюбі з	Вертинська Анастасія Олександрівна
gradsky.com
Файли у Вікісховищі

Олександр Борисович Градський (3 листопада 1949(1949-11-03), Копєйськ, Челябінська область — 28 листопада 2021(2021-11-28), Москва) — радянський і російський співак (тенор), мультиінструменталіст, автор пісень, поет, композитор. Один із фундаторів російського року. Відомий як автор музики до багатьох російських фільмів та роботі в жанрі рок-опер.

Заслужений діяч мистецтв Росії (1997)^[3]. Лауреат Державної премії РФ (1999)^[4]. Народний артист Росії (1999)^[5].

Народився 3 листопада 1949 року. Батько — Фрадкін Борис Абрамович (1926)^[6][7][8][9], інженер-механік. Великий вплив на розвиток майбутнього музиканта справила його мати, випускниця ГІТІСу Тамара Павлівна Градська^[6][10] , яку він втратив у чотирнадцятирічному віці. У 1957 сім'я повернулася до Москви. Кілька років жив у бабусі в селі Расторгуєво Ленінського району Московської області.

Засновник третьої за часом створення (після «Братів» та «Сокола») російської рок-групи «Слов'яни» (1965); найбільшу популярність йому принесла група «Скоморохи» (1966). Також брав участь в групах: «Лос Панчос», «Скіфи», колективі польських студентів МДУ «Таргани»^[11], у складі яких виконував пісні Елвіса Преслі і твіст Арно Бабаджаняна «Пісня про Москву».

На початку 1970-х режисер Андрон Михалков-Кончаловський починав свою роботу над фільмом «Романс про закоханих». Композитором фільму повинен був стати Мурад Кажлаев, але він відмовився. Тоді Аркадій Петров запропонував кандидатуру Градського. Градський в цьому фільмі не тільки писав музику, а й виконував вокальні партії. Фільм мав значний успіх і приніс популярність автору музики до фільму. Музичний журнал «Billboard» оголосив Градського «Зіркою року» (1974) «за видатний внесок у світову музику»^[10].

Випускник факультету сольного співу ДМПІ ім.Гнєсіних (1974 рік).

У 1975 році купив свої перші «Жигулі»^[12].

Автор рок-опери «Стадіон» (пам'яті Віктора Хари) (1985), музики до першого вітчизняного рок-балету «Людина» (за романом Редьярда Кіплінга).

З 1987 року — член Спілки композиторів.

У 1988 році вперше зміг поїхати за кордон (у США)^[10].

Автор музики до більш ніж до 40 художніх фільмів, декількох десятків документальних та мультиплікаційних фільмів.

Випустив більше 15 довгограючих дисків, автор кількох рок-опер і рок-балетів, безлічі пісень.

У 1988 році виконав партію Звіздаря в опері Римського-Корсакова «Золотий півник» у виставі Большого театру (диригент — Євген Свєтланов).

Брав участь у телепрограмі «Білий папуга».

Позиціонував себе як маргінал, до соратників по цеху вимогливий, журналістів не шанує (за запевненням Євгена Додолева, саме Градський запустив у ЗМІ слово «журналюга»^[12][13][14]).

Взяв участь в альбомі-триб'юті групи «Машина часу» «Машинопис», де заспівав пісні «Мій друг (краще за всіх грає блюз)» і «Сніг».

Голос Градського — середній за тембром між тенором-альтіно і характерним тенором.

• Дядько співака — Борис Павлович Градський — брат матері, соліст ансамблю Ігоря Моїсеєва.
• Двоюрідна сестра — Наталія Градська.
• Олександр Градський був одружений тричі.
  • Перша дружина — Наталія. Свій перший шлюб називав «молодіжним вчинком»^[12].
  • Друга — Анастасія Вертинська (актриса). Були в шлюбі з 1976 по 1980 ріки, хоча розлучилися ще в 1978році^[15] .
  • Третя дружина — Ольга Семенівна Градська (були в шлюбі з 1980 по 2003 рік). У Градського двоє дітей від третього шлюбу:
    • син Данило Градський — (30 березня 1981), бізнесмен;
    • дочка Марія Градська (14 січня 1986)^[15]; закінчила МГУ.
• Починаючи з 2003 року^[16] цивільна дружина Марина Коташенко (1980 року народження, в 2003 році — студентка ВДІК)^[17]. Офіціально одружилися в жовтні 2021 року, за місяць до смерті музиканта^[18]. У пари народилося двоє дітей.

• «Джоконда» (Д. Тухманов — Т. Сашко)
• «Любов» (сл. Б. Окуджави) з к/ф «Романс про закоханих»
• «До скла пригорнувшись обличчям» (сл. П. Елюара)
• «Как молоды мы были» (О. Пахмутова — М. Добронравов) з к/ф «Моя любов на третьому курсі»
• «Я помру в хрещенські морози» (сл. М. Рубцова) з вокальної сюїти «Зірка полів»
• «Пісенька Герцога» (Дж. Верді) з опери «Ріголетто»
• «В полях під снігом і дощем» (сл. Р. Бернса, переклад С. Маршака)
• «Пісня про» божевільних" (муз. і сл. О. Градського) з к/ф «В'язень замку Іф»
• «Нащадки» (сл. С. Чорного) з вокальної сюїти «Сатири»
• «Нічий» (Ю. Саульський — Є. Євтушенко) з к/ф «Сонце, знову сонце»
• «Пісня про дружбу» (сл. Б. Окуджави) з к/ф «Романс про закоханих»
• «Арія Каварадоссі» (Recondita armonia …) (Д. Пуччіні) з опери «Тоска»
• «В твоїх очах» (сл. Н. Рубцова) з вокальної сюїти «Зірка полів»
• «Пісня про волю» (муз. і сл. А. Градського) з к/ф «В'язень замку Іф»
• «Скоморохи» (сл. В. Сауткіна)
• «Пісня про корабель» або «Дідівський човен» (Е. Артем'єв — Н. Кончаловська) з к/ф «Свій серед чужих, чужий серед своїх»
• «Балада про рибальське селище Аю» (Ю. Саульський — Є. Євтушенко) з к/ф «Сонце, знову сонце»
• «Арія Хозе» (Ж. Бізе) з опери «Кармен»
• «Нічна пісня п'яниці» (сл. С. Чорного) з вокальної сюїти «Сатири»
• «Я — Гойя» (сл. А. Вознесенського)
• «Пісня про золото» (муз. і сл. О. Градського) з к/ф «В'язень замку Іф»
• «Нічне» (сл. М. Рубцова) з вокальної сюїти «Зірка полів»
• «Повернення» (сл. Б. Окуджави) з к/ф« Романс про закоханих»
• «Гори, гори, моя зірка» (П. Булахов — В. Чуевський) Романс
• «Наш старий будинок» (сл. Р. Бернса, пров. С. Маршака)
• «Пісня про совість» (Ю. Саульський — Є. Євтушенко) з к/ф «Сонце, знову сонце»
• «Жовтий дім» (сл. С. Чорного) з вокальної сюїти «Сатири»
• «Жив-був я» (Давид Тухманов — Семен Кірсанов)
• «Нам не жити один без одного» (О. Пахмутова — М. Добронравов) з к/ф «О спорт — ти світ!»
• «Про собак» (сл. Н. Рубцова) з вокальної сюїти «Зірка полів»
• «Не співай, красуню» (С. Рахманінов — О. Пушкін) Романс
• «Колискова» (сл. Н. Кончаловський) з к/ф «Романс про закоханих»
• «Тільки раз буває у житті зустріч» (Б. Фомін — П. Герман) Романс
• «Пісня блазня» (сл. Р. Бернса, пров. С. Маршака)
• «Синій ліс» (муз. і сл. А. Градського)
• «Пісня про дельфінів» (Ю. Саульський — Є. Євтушенко) з к/ф «Сонце, знову сонце»
• «Молитва» (сл. С. Чорного) з вокальної сюїти «Сатири»
• «Буде ласкавий дощ» (сл. С. Тісдейл, пров. Л. Жданова)
• «Яростный стройотряд» («Ярий будзагін») (О. Пахмутова — М. Добронравов) з к/ф «Моя любов на третьому курсі»
• «Арія Калафа» (Д. Пуччіні) з опери «Турандот»
• «Зірка полів» (сл. Н. Рубцова) з однойменної вокальної сюїти
• «Почнімо» (муз. і сл. Дж. Денвера) — вик. Олександр Градський (англійською мовою)
• «Антіперестроєчний блюз» (муз. і сл. А. Градського)
• «Пісня про птахів» (сл. Н. Глазкова) з к/ф «Романс про закоханих»
• «Виходжу один я на дорогу» (Є. Шашина — М. Лермонтов) Романс
• «Пам'яті поета» (про В. С. Висоцького) (муз. і сл. О. Градського)
• «Південна прощальна» (муз. і сл. АО. Градського)
• «Подруга вугляра» (сл. Р. Бернса, пров. С. Маршака)
• «Пісня про матір» (сл. Н. Кончаловський) з к/ф «Романс про закоханих»
• «Театр» (сл. С. Чорного) з вокальної сюїти «Сатири»
• «Santa Lucia» (Дж. Коттре) Неаполітанська пісня
• «Ми не чекали змін» чи «Телевізійна» (муз. і сл. О. Градського)
• «Пісня про друга» (муз. і сл. О. Градського)
• «Мені з дитинства снилася висота» (О. Пахмутова — М. Добронравов) з к/ф «О спорт, ти — мир!»
• «Пісня про Монте-Крісто» (муз. і сл. А. Градського) з к/ф «В'язень замку Іф»
• «Замикаючи коло» (К. Кельмі — М. Пушкіна) — вик. Кріс Кельмі, Олександр Градський, Юрій Горьков, Костянтин Нікольський, Олександр Ситковецький, Віталій Дубінін, Сергій Мінаєв, Ованес Мелік-Пашаєв, Андрій Макаревич, Олександр Монін, Григорій Безуглий, Євген Маргуліс, Марина Капуро, Павло Сміян, Жанна Агузарова, Анатолій Альошин, Андрій Давидян, Валерій Сюткін, Юрій Давидов, Олександр Іванов, Олександр Кутіков, Дмитро Варшавський, Артур Беркут.

• 1972 — Який прекрасний цей світ
• 1973 — Співає Олександр Градський
• 1974 — Романс про закоханих
• 1976 — Сонце, знову сонце
• 1978 — Олександр Градський і ансамбль «Скоморохи»
• 1979 — Тільки ти вір мені
• 1980 — Русские песни
• 1983 — Нам не жити один без одного
• 1984 — Саме життя (Сюїта на вірші Поля Елюара. Запис 1981 р.)
• 1986 — Зірка полів (Сюїта на вірші Миколи Рубцова. Запис 1982 р.)
• 1987 — «Сатири» (Запис 1980 р.)
• 1987 — Почнімо
• 1987 — Утопія Олександра Градського (Запис 1979 р.)
• 1987 — Роздуми блазня (Записи 1971—1974 р.)
• 1988 — Флейта і рояль (На вірші В. Маяковського та Б. Пастернака. Запис 1983 р.)
• 1988 — Ностальгія (Сюїта на вірші Володимира Набокова. Запис 1984 р.)
• 1989 — Монте-Крісто
• 1989 — Концерт-сюїта (Записи 1979—1987 р.)
• 1990 — Експедиція
• 1994 — Несвоєчасні пісні
• 1994 — Фрукти з кладовища
• 1996 — Наживо у «Росії»
• 1996 — Золотий мотлох
• 2000 — Наживо у «Росії» — 2
• 2003 — Хрестоматія
• 2003 — Пісні для Іри

• 1985 — «Стадіон»
• 2009 — «Майстер і Маргарита»

• 1988 — «Людина»
• «Распутін»
• «Єврейська балада»

1. 1969 — «Візит ввічливості» (це єдиний раз, коли Градський з'являється на екрані без своїх фірмових окулярів, а також не співає!)
2. 1975 — «Концерт для двох скрипок»
3. 1991 — «Геній»
4. 2000 — «Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон»

1. 1974 — «Романс про закоханих»
2. 1975 — «Нікушор з племені ВВ»
3. 1976 — «Сонце, знову сонце»
4. 1977 — «Легенда про старий маяк» (мультфільм)
5. 1977 — «Принцеса і людожер» (мультфільм)
6. 1978 — «Поговоримо, брате...»
7. 1978 — «Дожени-вітер» (мультфільм)
8. 1979 — «Камертон» (Одеська кіностудія)
9. 1979 — «Алмазна стежка» («Київнаукфільм», «Совінфільм»)
10. 1979 — «Полювання» (мультфільм)
11. 1985 — «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пожежа»
12. 1986 — «В одне єдине життя» (Одеська кіностудія)
13. 1988 — «Перевал» (мультфільм)
14. 1989 — «В'язень замку Іф» (Одеська кіностудія)
15. 1989 — «Рок і фортуна»
16. 1989 — «Мистецтво жити в Одесі» (Одеська кіностудія)
17. 1989 — «Стереотипи» (мультфільм)
18. 2000 — «У серпні 44-го…»
19. «Спадкоємці Прометея»

• 1974 — «Свій серед чужих, чужий серед своїх»
• 1974 — «Романс про закоханих»
• 1975 — «Концерт для двох скрипок»
• 1975 — «Новорічні пригоди Маші і Віті» — вокал Кащея Безсмертного, виконаного Миколою Боярським
• 1976 — «Сонце, знову сонце»
• 1976 — «Пісні під хмарами»
• 1976 — «Моя любов на третьому курсі»
• 1976 — «Блакитне щеня» — вокал Моряка, Риби-пили
• 1977 — «Легенда про старий маяк»
• 1977 — «Принцеса і людожер»
• 1978 — «Дожени-вітер»
• 1978 — «Поговоримо, брате...»
• 1979 — «З коханими не розлучайтесь»
• 1980 — «О спорте, ти — мир!»
• 1986 — «Життя Клима Самгіна»
• 1988 — «Перевал»
• 1989 — «В'язень замку Іф»
• 1989 — «Стереотипи»
• 1989 — «Мистецтво жити в Одесі»

1. 1979 — "Подвиг. Шифр 12080 "
2. 1989 — «І не кінчається рядок» (цикл віршів В. Набокова, музика О. Градського)
3. «Мода, мода»

• 1987 — Замикаючи коло
• 2007 — Замикаючи коло

• Градський практично ніколи не з'являвся на публіці без окулярів,^[19][20] оскільки був досить короткозорим. Це робило його дуже схожим на Джона Леннона.^[21][22]
• Відомо, що обкладинка альбому «Наживо в Росії» нагадує зворотню сторону альбому Джона Леннона «Imagine».^[23]

• Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. М., 2000. — С. 145—150;
• Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.282-283.

• Помер співак Олександр Градський// Главком, 28.11.2021

• Помер піонер російського року Олександр Градський// УНІАН, 28.11.2021