Адамас Голодець — вихованець юнацької команди московського «Динамо», де його першим тренером був Володимир Хайдін. У 1952–1953 роках грав за молодіжні команди «Динамо», а у 1953 році Голодця було вперше залучено до матчів дублюючого складу команди. У основному складі головної команди «біло-голубих» дубютував 1 липня1955 року у домашньому матчі проти московського «Локомотива». Слід відзначити, що у тому матчі Адамас Голодець одразу ж відзначився забитим м'ячем, який став переможним для його команди (2:1). Того ж року разом з «Динамо» став півфіналістом Кубка СРСР.
У 1958–1959 роках захищав кольори київського «Динамо». Кияни на той час не демонстрували яскравої гри, займаючи місця у середині турнірної таблиці. Загалом у київському клубі Голодець провів 42 матчі, забивши 16 м'ячів.
У 1960 році Адамас Соломонович дістав запрошення від бакинського «Нафтовика», який внаслідок реформ чемпіонату ввійшов до найвищого дивізіону. За іронією долі, київське «Динамо», яке залишив гравець, починаючи з того ж року, стрімко увірвалося до еліти радянського футболу, а «Нафтовик» ледве зводив кінці з кінцями. Щоправда, у подальшому бакинці змогли віднайти свою гру та стати міцним середнячком класу «А». Всього ж у складі «Нафтовика» Голодець провів 4 сезони, закінчивши кар'єру гравця після завершення сезону 1964 року.
Починаючи з 1968 року Адамас Соломонович постійно перебував у структурі московського «Динамо». Спочатку входив до тренерського штабу основної команди, потім займався підготовкою кадрів у динамівській СДЮШОР, а з 1983 по 1985 рік займав там посаду директора. Очолювана ним юнацька збірна Центральної ради «Динамо» у 1985 році стала переможцем міжнародного турніру «Динаміада».
Після успіхів на теренах підготовки молоді, Голодець знову повернувся до дорослого футболу. Спочатку допомагав головному тренеру основи, а трохи згодом очолив команду резервістів. Щоправда, через декілька років він знову повернувся до тренерського штабу «Динамо».
У 80-х роках Голодець неодноразово допомагав динамівцям втриматися у вищій лізі, беручи керування командою у свої руки. У 1993 році Адамас Соломонович черговий раз самостійно очолив московський клуб, хоча й у статусі «виконуючого обов'язки». А вже 2 роки потому роки він став повноправним головним тренером рідної команди[2], привівши її до найбільших успіхів за часів незалежної Росії. Під керівництвом Голодця динамівці стали бронзовими призерами чемпіонату та фіналістами Кубка Росії.
З серпня 1998 по 2003 рік працював завідувачем навчальної частини футбольної школи «Динамо» імені Л. Яшина. З 2003 року і аж до самої смерті був тренером-консультантом СДЮШОР «Динамо». Загалом, під керівництвом Голодця свій потенціал розкрили такі відомі спортсмени, як Олександр Бородюк, Андрій Якубик, Анатолій Байдачний, Олександр Уваров та інші.
7 квітня2006 року Адамас Соломонович Голодець на 73-му році життя помер у одній з московських лікарень через інфаркт[3]. Був похований на Мітинському цвинтарі.
.svg){kind=small}
