Глузський Михайло Андрійович

Глузський Михайло Андрійович
рос. Михаил Глузский Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніМихаил Андреевич Глузский
Народився20 листопада 1918(1918-11-20)
Київ, Українська Держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 червня 2001(2001-06-15) (82 роки)
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
  • інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство Українська Держава
     УНР
     СРСР
     Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьактор, актор театру, кіноактор, театральний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
    ЗакладВсеросійський державний інститут кінематографії Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності1939—2001
    ЧленствоСК СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
    Провідні роліСретенський («Монолог» 1972)
    IMDbID 0323311
    Нагороди та премії
    Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
    народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих подяка Президента Російської Федерації
    CMNS: Глузський Михайло Андрійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Глузський Михайло Андрійович (20 листопада 1918, Київ, Українська Держава — 15 червня 2001, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1973). Народний артист СРСР (1983).

    Життєпис

    Народився в Києві 7 (20) листопада 1918(19181120) року (згідно з записом у метрічній книзі — 7 листопада за юліанським календарем)[1][2]. У 1922 р., після смерті батька, сім'я Глузських переїхала до Москви. У 1933 р. працював учнем слюсаря на заводі НАТІ, 1933–1935 — електромонтер ЦУМу в Москві.

    У 1940 р. закінчив Школу кіноакторів при студії «Мосфільм» (майстерня М. Тарханова).

    З 1940 р. служив у Радянській Армії. Учасник Другої Світової війни. В складі концертних бригад виступав у фронтових частинах.

    У 1946–1995 рр. — актор московського Театру-студії кіноактора. У цей період М. Глузський також працював на запрошення в Театрі Радянської військової адміністрації в Німеччині, у Театрі «Современник» та у Театрі ім. Єрмолової.

    З 1995 р. — у трупі Театру «Школа сучасної п'єси». Найпомітніша театральна роль — у виставі за п'єсою С. Злотникова «Ішов старий від баби» (екранізована в 1996 р.).

    Дебютував у кіно епізодичною роллю гімназиста на «Мосфільмі» в картині «Сім'я Оппенгейм» (1938, немає в титрах) та роллю прикордонника в картині «Дівчина з характером» (1939). Всього у досьє актора в кіно, телефільмах та фільмах-спектаклях понад 170 ролей. Не завжди це були провідні ролі, але й в епізодах артист завжди привертав до себе увагу. Глибокий різноплановий драматичний актор. Ним створено на екрані багато різнохарактерних, яскравих образів.

    Популярність М. Глузський здобув як кіноактор. У картині «Тихий Дон» (1957) Сергія Герасимова його Калмиков відразу був помічений не лише глядачами, але й професіоналами. За більш ніж 60 років у кінематографі актор працював з багатьма відомими і видатними режисерами радянського, російського та зарубіжного кіно.

    Серед його провідних кіноролей — Фокич («У вогні броду немає» 1967, реж. Г. Панфілов), Іван Степанович Меньшиков («Прийшов солдат з фронту» 1971, реж. М. Губенко), професор Сретенський («Монолог» 1972, реж. І. Авербах), інженер Віктор Михайлович Мєшков («Майже смішна історія» 1977, реж. П. Фоменко) та багато інших — психологічно глибоких і щирих.

    М. Глузський активно працював над дубляжем іноземних фільмів і кінострічок союзних республік, брав участь в озвучуванні мультфільмів. Багато працював на радіо і телебаченні.

    Активно займався громадською діяльністю: був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР, керував комісією ветеранів кіно в Союзі кінематографістів СРСР, очолював Московську міську комісію з культурно-шефської роботи над Збройними Силами СРСР і Комісію ветеранів кіно та Військово-шефську комісію м. Москви.[3]

    У 1987–1998 рр. вів акторську майстерню у Всеросійському державному інституті кінематографії, випустив два курси. Професор.

    Останні роки актор важко хворів, але не припиняв роботи ні в кіно, ні в театрі.

    М. А. Глузський пішов з життя 15 червня 2001 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

    Нагороди та звання

    Фестивалі та премії[4]

    • 1973 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих («Прийшов солдат з фронту» 1971)
    • 1975 — Нагороджений Срібною медаллю ім. О. П. Довженка за участь у фільмі «Полум'я» (1974)
    • 1996 — Кінопремія «Ніка»: За найкращу роль другого плану («Чоловік для молодої жінки» 1996)[5]
    • 1998 — Кінопремія «Ніка»: «За честь і гідність»[6]
    • 1998 — Кінофестиваль «Сузір'я»: Приз «За видатний внесок у професію»
    • 1999 — Кінофестиваль «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз «Жива легенда російського кіно»

    Пам'ять

    • 2002 — У документальному телециклі «Щоб пам'ятали…» («Чтобы помнили…») був знятий фільм «Михайло Глузський»
    • 2006 — У документальному телециклі «Як йшли кумири» («Как уходили кумиры») був знятий фільм «Михайло Глузський»

    Фільмографія (вибірково)

    та ін.

    Роботи на українських кіностудіях:

    Примітки

    1. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1080. Спр. 497. Арк. 388зв–389. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
    2. ↑ У низці джерел дата народження — 21 листопада 1918 року.
    3. ↑ Глузський Михайло Андрійович (rusactors.ru) [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
    4. ↑ Енциклопедія вітчизняного кіно: Глузський Михайло Андрійович (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
    5. ↑ Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» (1996) (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 8 травня 2013.
    6. ↑ Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» (1998) (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 8 травня 2013.

    Література

    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

    Посилання