Глосолалія (дав.-гр. γλῶσσα «мова» і λᾰλέω «говорю»):

• Мовлення, що складається зі слів і словосполучень, що має деякі ознаки осмисленої мови (темп, ритм, структура складу, відносна частота використання звуків); мова з безліччю неологізмів і неправильною побудовою фраз. Спостерігається у людей в стані трансу, під час сну, при деяких психічних захворюваннях^[1].
• У деяких конфесіях християнства розглядається як один з дарів Святого Духа. Іменується «дар мов» або «дар говоріння мовами». Точний зміст цього терміна в різних християнських конфесіях різний. Має особливе значення в пятидесятництві та інших напрямках харизматичного руху.
• Елемент релігійного обряду в окремих гілках християнства і в деяких первісних релігіях^[2]

Дар інших мов — один із дев'яти дарів Святого Духа, перелічених у Біблії, в 1 Кор. 12:8–10^[3][4]. Згідно з Біблією, людина, що володіє цим даром, може молитися, пророкувати і проповідувати Благу Звістку на зовсім незнайомих їй мовах^[5].

Оскільки говоріння іншими мовами та інші дари Святого Духа даються християнину в результаті (і після) хрещення Святим Духом, глосолалію вважають ознакою того, що людина отримала не тільки водне хрещення, а й хрещення Духом, яке саме по собі є даром, переживанням, що приймається вірою.^[6]

У Святому Письмі міститься два пророцтва про виникнення дару інших мов. Вперше про цей дар передбачив пророк Ісая в VII столітті до Різдва Христового: «…незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому» (Ісая 28:11)^{[7][неавторитетне джерело]}. Однак потрібно зазначити, що авторитетні біблійні тлумачення розуміють в даному місці «іншу мову», як мову ассирійців — поневолювачів ізраїльського народу^[8][9]. При цьому, як випливає з контексту 28-ї глави Книги пророка Ісаї, «дар» чужої мови буде для ізраїльтян покаранням за відступництво від Бога.

Слідом за Ісаєю про виникнення надприродного дару передвозвістив Ісус Христос у кінці Свого земного служіння. В Євангелії від Марка 16:17–18 Ісус перерахував п'ять надприродних ознак, призначених Богом для супроводу Євангельської проповіді по всьому світу, одним з яких є говоріння на інших мовах: «А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, — не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!»^{[10][неавторитетне джерело]}.

Пророча обітниця Ісуса Христа виповнилася через 50 днів, в день П'ятидесятниці, дар інших мов отримали учні Христа^[11]. Даний епізод зображено у 2-му розділі Книги Діянь Апостолів, вірші 1-4:

• «Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав».

Згідно з Біблією, дар інших мов має три різновиди:

1. Молитовна (або ангельська) мова — надприродна мова, призначена для особистої хвали, подяки, прохання Бога і власного повчання вірного^[5][12].
2. Мова, що працює в концепції з даром тлумачення — надприродна мова, призначений для повчання церкви — здатність навертати людей до Бога.
3. Іноземна мова — земна мова, призначена для проповіді Євангелія незнайомою мовою (без будь-яких обмежень у мові та мовленні).

Глосолалія позначає також різного роду поєднання звуків або слів, які втратили сенс, що трапляються, наприклад, у замовляннях, у приспівах до народних пісень, в дитячих піснях та іграх тощо. Глосолалія трапляється і в художній літературі. Ранніми російськими футуристами (зокрема, Велимиром Хлєбниковим) глосолалія була висунута як один з прийомів художньої творчості. У джазі поширений схожий прийом скет — імпровізаційний спів без осмисленого тексту.

У сучасній українській музиці глосолалією послуговується гурт Mavka, деякі пісні якого написані вигаданою «русалчиною» мовою^[13].

• Лестер Самралл. «Дари служінь і дари Святого Духа» (Lester Frank Sumrall, «The Gifts and Ministries of the Holy Spirit»). ISBN 978-5-8445-0214-9, 0-89274-189-9. 2009.
• Lombard, Emile. De la glossolalie. — Лозанна — Париж, 1910.
• Коновалов Д. Г. Религиозный экстаз в русском мистическом сектантстве. ч. I. в. 1. — Сергиев посад. 1908.

• Глоссолалія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Глосолалія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 231.
• Принс, Дерек. Основы учения Христова. — СПб. : Новый Завет, 1999. — 538 с. — ISBN 5-7733-0043-5.
• А. А. Леонтьев. Глоссолалия // Газлифт — Гоголево. — Москва : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 6).
• А. А. Грицанов, Г. В. Синило. Глоссолалия // Религия: Энциклопедия. — Мн. : Книжный Дом, 2007. — ISBN 985-489-355-3.
• Большой медицинский словарь [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• В.
• А. [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] Винокуров. Глоссолалия под микроскопом. [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Ю.