Головне зображення на рогатинському гербі, яке було завжди там присутнє, — оленячийріг, як і назва міста «Рогатин», апелюють до легенди, згідно з якою велетенський олень-рогач начебто вивів з лісу дружину руського князя Ярослава Осмомисла, що заблукала на полюванні, а на тому місці, звідки вона вийшла, і було засноване місто Рогатин.
Перший символ Рогатина — власну печатку у вигляді оленячого рога з літерою «R» місто отримало у 1415 році.
Із входженням Рогатина разом з іншими землями до Австрії утверджується новий герб. Так, у цісарському документі від 1796 року є докладний опис герба міста[1]:
«Дозволяємо містові мати власний герб, а саме, природний, поставлений на блакитному полі ріг оленя з сімома розсохами, зверненими вправо, а побіч золоту латинську букву R. Робимо це надання та дозволяємо місту мати описаний тут герб і користуватися ним без перешкод у всіх пам’ятках і будівлях, що постануть в імені цілої міської громади, та на печатках на грамотах, які будуть видані в імені міста, з видрукуваною тут леґендою Sigillus Municipii Rogatyn»
Герб мав круглу форму і був опоясаний білим кільцем з отим написом Sigillum Municipi Rohatyn (Муніципальна рада Рогатина)[2].
У гербовниках же XIX століття подається вже видозміненій герб Рогатина[3]:
Природний, поставлений вертикально на синьому тлі ріг оленя з сімома ріжками, а побіч золоту латинську літеру "R" у французькому щиті.
Сучасний герб Рогатина має вигляд, дуже близький гербові австрійського періоду, головна відмінність у зображеннях у геральдичному полі — замість літери «R» використовується українська «Р» — початкова літера назви міста «Рогатин»[4].
.svg)
