Герб Києва
Герб Києва, затверджений Київрадою 18 квітня 1995 року
Деталі
Носій	Київ
Затверджений	18 квітня 1995 року

Герб Ки́єва — геральдичний символ столиці України міста Києва. Чинний герб міста був затвержений та встановлений на фасаді будинку мерії 1995 року. На гербі Києва зображений срібний Архангел Михаїл із вогняним мечем та щитом, на якому є хрест, на синьому давньоруському (варязькому) щиті. Меч символізує захист, золотий хрест — світло й християнство, німб — символ святості^[1].

Раніше появу міського герба пов'язували з наданням магдебурзького права. За останніми дослідженнями, Києву надано магдебурзький привілей 1494 року. Проте, дані про герб у цей період були невідомі^[2].

Найстаріше зображення герба Києва в кольорі міститься на міських печатках XVI ст. Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найдавнішу печатку з гербом міста приблизно 1500 роком^[3]. На ній у заокругленому щиті зображено лук зі стрілою (чи двома стрілами), який натягують дві висунуті з хмари руки. Ймовірно, такий герб символізував порубіжне значення Києва, жителі якого постійно захищалися від нападів ворогів, переважно татар. Традиційно куша або лук фігурували у європейській геральдиці як символ диких і войовничих народів, або регіонів де ведеться війна^[4].

Подібний сюжет (дві руки натягують лук зі стрілою) – міститься в гербовнику Конрада Ґрюненберґа, датованому 1480-ми роками. Це кольорове зображення підписане як герб «короля Русі, який є васалом хана» (König von Russen gehört unter kan)^[5]. Схожість цього герба із міським київським доволі очевидна, тому можна припустити, що такий символ міг використовуватися в Києві й раніше, ще у XV ст.

У гербовнику Бартоша Папроцького 1578 року вказано, що на гербі міста Києва на той час було зображено св. Юрія, однак вживання такого герба не підтверджується іншими джерелами, тому деякі історики вважають, що Папроцький помилився, і цей герб не мав відношення до Києва^[6][7].

Герб із кушею пробув київським гербом аж до XVIII століття. Його зображення зафіксоване на міських хоругвах XVII століття, що зберігається в Трофейній колекції Військового музею Стокгольма. Хоча в пізньому середньовіччі київським міським гербом була «рука з кушею», гербом Київської землі слугував Архангел. Так, Київське воєводство в складі Речі Посполитої мало такий герб: червоний щит із зображенням срібного ангела з опущеним мечем і піхвами.

1595 року герб міста міг зазнати змін. Саме тоді київський єпископ Йосиф Верещинський запропонував проєкт адміністративної реформи Києва. Місто мало бути розділено на три окремі самоврядні частини. Для кожного з міст Верещинський запропонував проєкт герба: для Подолу — витягнута з хмари рука, що тримає королівський скіпетр «замість існуючого варварського лука з двома стрілами»; для нагірної «королівської» частини міста — витягнута з хмари рука, що тримає королівський вінець; для Кудрявської гори з замком біскупа — у пересіченому щиті вгорі митра, а внизу герб Верещинських. Проєктам не призначено було здійснитися^[8].

На печатці 1630 року в гербі вже немає хмари, лук видозмінюється в розташований «у стовп» (тобто вертикально) арбалет, який тримає одна рука. Такий трансформований символ маємо на інших київських міських печатках до 1780 року^[9].

За часів Речі Посполитої герб воєводства був відмінним від міського. Його розміщували в трійці найвищих гербів цієї держави — поряд з польським орлом та литовським вершником. За козацької держави герб Архістратига ставили поряд із родовим гербом кожного гетьмана, а за московського панування його введено до великого герба Російської імперії й розміщено в центрі, поряд з двоголовим орлом, та внизу, на щиті сполучених гербів великих князів^[10].

• 
  Герб «короля Русі» в гербовнику Конрада Ґрюненберґа (1480)
• 
  Герб у німецькому гербовнику (XVI ст.)
• 
  Герб у гербовнику Ортенбурга (1602–1604)
• 
  Версія герба Києва у гербовнику Папроцького
  (1578)
• 
  Печатка магістрату
  (1609–1624)^[11]
• 
  Печатка магістрату
  (1671–1700)^[12]
• 
  Герб Києва
  (середина XVII — кінець XVIII століття, сучасна реконструкція)
• 
  Герб Київського воєводства
  (XVI–XVIII століття)

У московській державі не розрізнялися герби міські і герби земельні. Так, «герб Київський» зі срібним Архангелом на блакитному тлі з царського Титулярника 1672 року пізніші дослідники трактують не лише як земельний, але й як міський. Це й же герб виступає в ролі земельного символу Київського полку в Знаменному гербовнику 1730 року.

4 (15) червня 1782 року був затверджений новий герб міста. Російський геральдист Павло фон Вінклер у своїй книзі «Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ полное собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ» подає такий опис герба: «Архангел Михаїл у срібному одязі, у лазуровому полі».

Загалом, тенденція заміни старих міських гербів на земельні була характерна для України катерининських часів. Утім, кияни не дуже радо прийняли катерининську реформу. Київський магістрат продовжував використовувати стару печатку з кушею щонайменше два роки по запровадженню нового герба^[2].

З XIX століття зображення Архістратига вміщували на верхній частині гербових щитів багатьох міст Київської губернії — Василькова,Черкас, Канева, Чигирина, Звенигородки й Таращі.

В архітектурі та скульптурі інколи були відхилення від іконографічних зображень герба. Так, на п'єдесталі пам'ятнику Володимиру Великому, відкритого 1853 року, помістили горельєфну емблему Києва з опущеним мечем у руках Архангела.

1859 року геральдист Бернгард Карл фон Кене запропонував герб міста увінчати шапкою Мономаха на згадку про історичний великокняжий стіл, який знаходився в місті, та додати декор — колоски пшениці, перевиті Олександрівською орденською стрічкою (як символ хліборобського центру імперії). На практиці герб Києва під шапкою Мономаха не набув поширення (тим більше, що наступник Кене на посаді керуючого — Олександр Барсуков — повів справу до спрощення міських гербів).

Київська влада була не проти включення шапки Мономаха в міський герб, але просила замість Олександрівської стрічки ввести Володимирську (орден Святого Володимира мав червону стрічку з чорними облямівками). Така пропозиція мотивувалася видатною роллю князя Володимира в історії Києва. Після тривалих зволікань відповідний проєкт було височайше затверджено в лютому 1917 року^[13].

• 
  Герб Київщини з Царського титулярника (1672)
• 
  Герб Київського полку
  (1730)
• 
  Печатка Київського полку
  (1738)
• 
  Герб Києва Російської імперії
  (1782–1917)
• 
  Герб Київської губернії
  (1856–1918)
• 
  Проект герба Києва (1859)
• 
  Герб Києва, затверджений у лютому 1917 року

У 1942 р. в окупованому німцями Києві порушили питання про повернення герба міста до вжитку. До створеної німецькою владою Київської міської управи (КМУ) почали надходити численні звернення від українських установ стосовно вживання української національної символіки. У зв’язку з цим 8 червня керівник відділу освіти та культури КМУ І. Солодовник звернувся до директора Музею-архіву переходової доби історика О. Оглоблина з пропозицією створити та очолити експертну комісію з питання української емблематики . До складу створеної О. Оглоблиним комісії увійшли: історикиня Н. Полонська-Василенко, археолог П. Курінний, літературознавці О. Грузинський, С. Драгоманов та В. Міяковський, нумізмат В. Шугаєвський, правник Л. Окиншевич та художник А. Середа. Комісія працювала протягом місяця – з 15 червня до 15 липня, провела 4 засідання , на яких були розглянуті питання щодо національної емблеми «Тризуба», герба м. Києва  та загалом міської геральдики у Західній Європі.

На 3-му засіданні, 1 липня 1942 р., комісія ухвалила «просити п. А. Ф. Середу скласти та представити на наступне засідання графічний проєкт Київського міського герба в трьох варіантах, запропонованих членами комісії». На останньому засіданні комісії 15 липня 1942 р. було розглянуто проєкти висновків: із приводу герба «Тризуб» (доповідала Н. Полонська-Василенко) та з приводу герба м. Києва (доповідали О. Оглоблин та А. Середа). Щодо другого питання було вирішено «після детального обговорення й розгляду проєктів, розроблених графічно п. А. Ф. Середою, […] вважати за найбільш відповідний історичній традиції варіант Київського міського гербу, де поєднано обидва старі історичні герби м. Києва – «Куша» й «Архангел Михаїл». Подати цю пропозицію до Відділу культури та освіти і, в разі позитивного розв’язання питання, рекомендувати п. А. Ф. Середу, як автора художнього оформлення проєкту»^[14]. Розроблений комісією проєкт не був впроваджений у життя.

У радянський час до 1960-х років місто було без герба (є відомості про ініціативу міськвиконкому в 1944–1945 роках щодо розробки київського герба, яка не принесла результату). Проте, коли 1965 року Київ був урочисто нагороджений званням «місто-герой», з'явилося бажання якось відзначити цю «зірку» в міській символіці. Звідси народився задум створити радянський герб столиці УРСР.

З цією метою в грудні 1966 року було оголошено відкритий конкурс. Він проходив у три тури й тривав до 1968 року. Найкращим був визнаний варіант архітектора-художника Флоріана Юр'єва і скульптора Бориса Довганя. Герб було затверджено 22 серпня 1969 року.

Опис герба: щит, поділений на червону (праву) і синю (ліву) частини, посеред яких розміщувалось стилізоване зображення квітучої гілки каштана, оперезане зображенням стародавнього герба Києва — лука. У верхній частині щита розміщувався напис «Київ». Сам щит був вставлений у щит «слов'янської форми», у горішній частині якого знаходився соціалістичний символ — зображення серпа і молота, а знизу — «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, як знак статусу міста-героя. У цілому, радянський герб Києва не відповідав законам геральдики, а слугував, скоріше, емблемою міста, ніж гербом.

Після здобуття Україною незалежності герб Києва вкотре було змінено. 1995 року рішенням Київради (за рішення проголосувало 40 депутатів Київради) місту дорадянський герб — стилізоване зображення архангела Михайла^[16]. Депутати Київради затвердили наступний опис герба міста:

Опис герба міста Києва

Архангел Михаїл символізує світлі сили, готові боронити Київ від лиха.

Постать Архангела Михаїла у білій княжій сорочці, військовому вбранні з срібним обладунком, декорованим стилізованим диском Сонця, зображено на блакитному тлі давньоруського (варязького) щита.

У правій руці Архангела Михаїла — повернутий у бік вогняний меч, символ захисту, у лівій — срібний щит у золотому облямуванні із зображенням золотого хреста, символ Світла та Християнської віри.

Темно-малиновий плащ, за давньоруською традицією, скріплений з правого боку золотою фібулою.

Білі Архангельські крила прикрашені золотими смугами.

Золотий німб — символ святості^[1].

У травні 1995 року було затверджено також прапор міста, який містив зображення нового герба — Архангела Михаїла.

Київська міська Рада народних депутатів

розпорядження

Від 25.05.95 № 10-с

м. Київ

Про питання використання герба міста Києва

На підставі рішення першої сесії дванадцятого скликання Київської міської Ради народних депутатів від 18 квітня 1995 року № 57 «Про герб міста Києва», а також на виконання доручення сесії Київської міської Ради народних депутатів щодо затвердження Положення про використання герба міста Києва:

1. Запровадити, як один із засобів подання та використання герба Києва, прапор міста із зображенням Архангела Михаїла.

2. Затвердити опис прапора міста Києва, схвалений постійною комісією Київради з гуманітарних питань та Художньою радою при головному художнику міста Києва (додається).

3. Провести 27 травня 1995 року об 11 год. 30 хв. урочистий підйом прапора міста Києва на щоглі перед фасадом будинку Київради на вулиці Хрещатик, 36.

4. Доручити заступникові голови Київради з виконавчої роботи Ковтуну В. К. у двотижневий термін розробити та подати на затвердження Положення про прапор міста Києва.

Голова Л. Косаківський^[17]

1995 року коли було затверджено герб, у місцевому бюджеті бракувало грошей для його впровадження. Пізніше, коли гроші з'явились, постало практичне питання — які прапори міста слід виготовляти (прапор мав містити архангела з герба). Фірми виготовляли спочатку на фіолетовому, а згодом і на синьому фоні зображення Архістратига у варіанті Г. Куровського, а пізніше з кінця 1990-х років, коли місто очолив Олександр Омельченко, з невідомих причин, — у варіанті Ю. Соломінського^[18].

У березні 2009 року робоча група при Київраді розробила проєкт нового вигляду герба столиці. У його центрі розташована постать Архістратига Михаїла, який тримає у правій руці вогненний меч, а у лівій — овальний щит із арбалетом на ньому. Проте, подальшого затвердження даний проєкт не набув.

Опис проєкту герба:

Герб (повний герб).

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум'яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально).

Гербовий щит розміщено на золотому бароковому картуші та увінчано золотою трьохзубцевою міською мурованою короною (лат. Corona Muralis).

Малий герб.

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум'яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально)^{[20][21][22][23]}

27 травня 1995 року герб Києва,^[24] освячений представниками всіх релігійних конфесій, установили на фасаді будинку мерії, а прапор міста підняли на щоглі перед будинком Київради^[25].

Згідно з Положенням про використання Герба міста Києва, затвердженим розпорядженням голови Київради^[26], герб міста Києва розміщується:

• на будинку Київської міської ради та адміністрації;
• у залі, де проводяться сесії Київської міської ради та засідання виконавчого комітету;
• у залі, де проводяться офіційні переговори за участю голови ради або за його дорученням керівниками міської ради;
• на білетах грошово-речової лотереї, облігаціях місцевої позики;
• на будинках залізничного, річкового, аеро- та автобусних вокзалів, а також на головних автомагістралях на в'їзді до міста Києва (поруч із покажчиками).

Одним із засобів подання та використання герба Києва є прапор міста Києва із зображенням Архангела Михаїла. Використання зображення герба в інших випадках здійснюється за розпорядженням голови Київської міської ради.

Використання зображення герба та прапора міста Києва юридичними особами та громадянами в комерційних цілях здійснюється у порядку, встановленому рішенням Київради від 15 лютого 1994 року № 7 «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва».

Згідно із розпорядженням голови Київської міської ради народних депутатів від 25 травня 1995 року головний елемент герба мав розташовуватися на прапорі міста Києва:

Додаток

до розпорядження голови

Київської міської ради

народних депутатів

від 25.05.95 р. № 10-с

ОПИС прапора міста Києва

Прапор міста Києва являє собою прямокутне полотнище синього кольору з зображенням у його центральній частині на відстані 3/10 довжини від древка постаті Архангела Михаїла, обрамлене золотою смугою з бахромою. Відношення ширини прапора до його довжини — 2:3.

Секретар В. Ковтун^[17]

Наразі всі райони міста мають свої герби. Частина цих гербів мають як елемент Архангела Михаїла, що символізує приналежність до Києва.

• 
  Герб Голосіївського району
• 
  Герб Дарницького району
• 
  Герб Деснянського району
• 
  Герб Дніпровського району
• 
  Герб Оболонського району
• 
  Герб Печерського району
• 
  Герб Подільського району
• 
  Герб Святошинського району
• 
  Герб Солом'янського району
• 
  Герб Шевченківського району

• Прапор Києва
• Гімн Києва
• Герб Київської області

• Головченко Виктория. Рельеф «Архангел Михаил» // Купола. — 2005. — Вып. 1. — С. 67–68. (рос.)
• Кальницкий М. Б. Дела наши геральдические (продолжение) // mik-kiev.livejournal.com. — 2009. — 2 апреля. (рос.)
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 1. Розвіюємо міфи // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 25 червня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 2. Офіційні документи // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 26 червня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 3. Опис зображення герба (документи) // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 27 червня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 4. Герб у кольорі (документи) // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 6 липня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 5. Маєте знати // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 7 липня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 6. Як приймалося зображення герба // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 9 липня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 7. Варіанти // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 11 липня.
• Косаківський Л. М. Герб Києва: правда й вигадки. 8. Тому що «послідовні»… [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Фейсбук-сторінка Леоніда Косаківського. — 2018. — 16 липня.
• Олийнык Владимир. Метаморфозы столичного герба // Зеркало недели. — 2006. — № 11 (590). — 25–31 марта. (рос.)
• Росовецкий Алексей. В 1995 на герб Киева вернулся архангел, а по Крещатику прошел предпоследний парад // Сегодня. — 2011. — 19 апреля. (рос.)
• Скороход Ольга. «Таке буває раз у століття» — в Києві представили реліквії міського самоврядування // Gazeta.ua. — 2012. — 18 липня.
• Ухвалено Герб та Прапор міста Києва (інформація прес-служби КМДА) // Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України. — 2009. — 23 березня.
• Церемонія встановлення герба Києва із зображенням Архангела Михаїла на фасаді будинку Київради та підйому прапора міста на щоглі перед будинком 27 травня 1995 року (відео). [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
• З мосту демонтовані радянські герби Києва.

Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.