Вихованець Пензенської обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з хокею із шайбой. Першими його наставниками були батько Петро Герасимов і заслужений тренер РРСФР Василь Ядренцев[1][2].
Виступав за команди майстрів «Дизеліст» (Пенза) і ЦСКА (Москва). В команді «армійців» — семиразовий чемпіон Радянського Союзу. У вищій лізі провів 232 матча (72+54). Учасник двох суперсерій проти професіоналів з Національної хокейної ліги — 9 матчів (1+5). Відзначився забитим голом у ворота «Лос-Анджелес Кінгс».
Виступав за юніорську, молодіжну і національну збірні СРСР. У команді юніорів став бронзовим призером чемпіонату Європи, з молодіжкою — переможцем двох чемпіонатів світу. У першій збірній дебютував наприкінці 1982 року. Учасник міжнародних турнірів на призи чехословацької газети «Руде право» і москоської газети «Ізвестія». Апогеєм виступів у збірній стала Олімпіада в Сараєво, де його команда здобула золоті нагороди. На турнірі грав у ланці з «армійцем» Андрієм Хомутовим і «спартаківцем» Сергієм Шепелєвим.
1986 року закінчив факультет фізичної культури Пензенського державного педагогічного інституту імені В. Г. Белінського.[3] По закінченні ігрової кар'єри працював тренером і директором хокейної СДЮШОР ЦСКА,. Один з його вихованців — Олексій Крутов[4].
