«Монреа́ль Кана́діє́нс» (укр.Канадці Монреалю, фр.Canadiens de Montréal, англ.Montreal Canadiens) — професіональний хокейний клуб з Монреаля, Квебек, Канада. Виступає у Північно-східому дивізіоніСхідної конференціїНаціональної хокейної ліги (НХЛ). Офіційна назва клубу — Хокейний клуб канадців (фр.le Club de hockey Canadien)[1]. Заснований 1909 року «Канадієнс» — один із клубів «Оригінальної шістки», тобто команда, яка виступала в період з 1947 року до розширення ліги у 1967 році. Після переїзду «Квебек Нордікс» у 1995 році, «Канадієнс» — єдина команда НХЛ із Квебеку. Чемпіонський сезон 1992—93 років став останнім сезоном, у якому команда з Канади ставала переможцем Кубка Стенлі[2].
«Канадієнс» 24 рази виграли Кубок Стенлі (включаючи перший трофей 1916 року, здобутий до утворення НХЛ), більше ніж будь-який клуб у НХЛ[3]. Також «Канадієнс» встановили найдовшу серію перемог у плей-оф НХЛ: 5 років поспіль (1955—1960) та 4 роки поспіль (1976—1980). Склад «Канадієнс» у 1977 році, який другий раз з чотирьох перемог у серії здобув Кубок Стенлі, був названий другою великою спортивною командою світу всіх часів, за версією телеканалу ESPN.
З 1996 року «Канадієнс» проводить домашні матчі у Белл-центрі, який у 2003 році отримав назву — Молсон-центр[4]. Колишніми домашніми аренами клубу були: «Джубілі-рінк», «Монреаль-Арена», «Маунт-Роял-Арена» і «Монреаль Форум». «Монреаль Форум» протягом 70 років був домашньою ареною «Канадієнс».
Клуб «Канадієнс» був утворений 4 грудня 1909 року Амброузом О'Браєном, одним із засновників Національної хокейної асоціації (НХА)[5][6], яка була попередником Національної хокейної ліги (НХЛ). Це була команда франкомовної громади у Монреалі, яка складалася з франкомовних гравців і керівництва. Перший сезон для команди не був успішним і вона фінішувала останньою. Після першого сезону новим власником клубу став Джордж Кеннеді[7], і вже наступного сезону команда почала показувати кращі результати. У сезоні 1915—16 команда стала переможцем свого першого Кубка Стенлі[5]. 1917 року, разом із чотирма іншими клубами НХА, «Канадієнс» утворили НХЛ[5], і в сезоні 1923—24 виграли перший Кубок Стенлі НХЛ. Наступного сезону в складі «канадців» з'явились два американці Джон Мац та Ферн Гедлі. З сезону 1926—27 команда почала проводити матчі на «Монреаль-Форумі»[5].
В 1930-х роках, клуб розпочав десятиліття, вигравши два Кубки Стенлі у 1930 і 1931 роках. У період Великої депресії результати клубу і його тодішнього головного суперника «Монреаль Марунс» погіршились через економічні труднощі. Власники клубу вирішили продати команду у Клівленд, Огайо. Однак згодом знайшлися місцеві вкладники для «Канадієнс», а «Марунс» збанкрутіла і припинила своє існування; декілька гравців цієї команди перейшли до «Канадієнс».
Завдяки так званій ланці «Панч Лайн», яку складали Моріс Рішар, Той Блейк і Елмер Лек, а також тренеру Діку Ірвіну для «Канадієнс» знов почався успішний період в НХЛ. З 1952 по 1960 роки команда виграла шість Кубків Стенлі, включаючи п'ять поспіль з 1956 по 1960 роки. У складі клубу грали такі зірки як: Жан Беліво, Діккі Мур, Дуг Гарві, Берні Жеффріон, Жак Плант і молодший брат Рішара, Анрі.
«Канадієнс» виграли ще десять Кубків Стенлі впродовж 15 сезонів з 1965 по 1979 роки[5], включаючи 4 чемпіонства поспіль з 1976 по 1979 роки[5]. У сезоні 1976—77 «Канадієнс» встановили новий рекорд найменшої кількості поразок, програвши лише 8 матчів з 80 у регулярному чемпіонаті. До наступного покоління гравців входили Гі Лафлер, Іван Курнуає, Кен Драйден, Пітер Маховлич, Стів Шатт, Боб Гейні, Серж Савар, Гі Лапойнт і Ларрі Робінсон. Скотті Боумен був головним тренером, коли команда здобула п'ять останніх Кубків Стенлі в кінці 1970-х років.
«Канадієнс» виграв Кубок Стенлі у 1986[5] і 1993 роках[5]. В 1996 році, команда переїхала з Монреаль-форуму, яка була їх домашньою ареною впродовж 71 сезону і 22 Кубків Стенлі, на Молсон-центр (зараз Белл-центр)[5].
29 грудня 2008 року «Канадієнс» обіграв з рахунком 5:2 «Флориду Пантерс» і стала першою командою в історії НХЛ, яка здобула 3,000 перемог.
Сезони та рекорди
Це частковий список останніх п'яти сезонів «Канадієнс».
Скорочення: Ігор. = ігор проведено, Пер. = перемоги, Пор. = поразки, Н = нічиї, ПОТ = поразки в овертаймі, Очк = очки, ГЗ = голів забито, ГП = голів пропущено, Штр. = штрафні хвилини
Сезон
Ігор.
Пер.
Пор.
ПОТ
Очк.
ГЗ
ГП
Штр.
Місце
Плей-оф
2005—06
82
42
31
9
93
243
247
1312
3-є, Північно-східний
програла у чвертьфіналі конференції, 2:4 (Гаррікейнс)
Керівництво «Канадієнс» закріпило 15 номерів на честь 17 гравців[8],
більше ніж будь-яка команда Національної хокейної ліги. Гові Моренц став першим гравцем чий номер був закріплений 2 листопада 1937 року.
.svg){kind=small}
