Гвідо Бонатті, портрет невідомого художника XVIII ст.
Життєпис
Народився на початку XIII століття у Форлі, провінції Романдіола в Італії, помер наприкінці XIII століття, між 1296 та 1300. Місце смерті також невизначене: монастир Анконе або Чезена.
На Бонатті посилається у «Божественній комедії»Данте, де голова астролога разом із головою Мішеля Скота крутилась у восьмому колі пекла («Божественна комедія», «Пекло», Пісня XX). Також Бонатті згадує Макіавеллі в «Історії Флоренції», а Філіппо Віллані склав опис життя астролога. На його авторитет та наслідування вказує Юрій Дрогобич у своїх астрологічних працях.
Єдина відома праця Бонатті — «Книга астрономії»[4], найзначніша праця з астрології XIII століття, зібрання астрологічних методик та переклад латиною відомих арабських джерел. Книга стала основним джерелом астрологічних знань середньовічної Європи. Вона складається з десяти трактатів («Liber astronomiae», «Liber astronomicus», «Liber astrologiae», «Decem continens tractatus astronomiae»). Дослідники датують книгу 1277-1282 роками.
