Гарбуз
Гарбу́з[1] (Cucurbita), рідко кабак[2][3][4] — родова назва ягоди з родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопатевими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на городах і баштанах. В умовах України вирощують три види гарбуза — звичайний, великоплідний (або волоський) та мускатний[5]. ЕтимологіяСлово «гарбуз» запозичене з тюркських мов. У тюркську потрапило з перської, у якій буквально означало «віслючий огірок»[6]. Латинська назва cucurbita походить від лат. cucumis «огірок» і orbitus «круглий», тобто «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини). Інший варіант, «кабак», також походить з тюркських мов; від нього походить назва «кабачок»[7]. ІсторіяГарбузові відомі досить давно. Мають важливе значення для тих, хто займається городиною, хоча й поступаються значенням хлібним культурам. Перевагою гарбузових є невибагливість до обробки ґрунтів, що не потребують орання. Гарбузи поділяють на дві великі групи:
ВирощуванняВисівати насіння у ґрунт слід після його зігрівання на сонці та досягнення температури у 12 — 14 градусів. Насіння замочують у теплій воді та витримують декілька годин перед садінням. На відміну від насіння редису, насіння гарбуза не тоне. У ямку з насінням також закладають гній або шкаралупу курячих яєць. Перед сівбою бажано прогріти насіння до температури 50-60 градусів як профілактика від вірусних захворювань. Прогрівання роблять за 25-30 днів до замочування та сівби. Квіти й запиленняКвіти гарбузів — роздільностатеві, великих розмірів, жовті. Запилення — вітром та комахами. Сорти гарбузів добре запилюються перехресно. Якщо є мета отримати чисте сортове насіння, жіночі квітки запилюють штучно та закривають паперовими мішечками. Штучне запилення квіток також використовують для підвищення врожаю. Слабкі та неплодючі стебла вирізають. Класифікація
Світове виробництво
У 2021 році світове виробництво гарбузів (включно з кабачками) становило 23,4 млн тонн, лідирував Китай із 32% від загального обсягу (таблиця). Україна, Росія та США були вторинними виробниками. Гарбуз у традиційній культуріПід час традиційного українського сватання вручений дівчиною старостам гарбуз означав її відмову. Звідси також вирази «піднести (втелюшити) гарбуза», «дістати (з'їсти) печеного гарбуза». Широкої популярності в Україні набув вірш Олени Пчілки «Ходить гарбуз по городу»[9], за яким у 1997 році було створено однойменний український дитячий дитячий ляльковий мультфільм. Символіку і значення гарбуза в своїй творчості підіймали Григорій Квітка-Основ'яненко («Сватання на Гончарівці»), Панас Мирний («Голодна воля»), Олександр Довженко («Зачарована Десна»), Олександр Кониський («Суддя Гарбуз»), Борис Антоненко-Давидович («Гарбуз і Цмоктій») та багато інших українських письменників[10]. Див. такожПримітки
Література
Посилання
Information related to Гарбуз |