Галоян Галуст Анушаванович
Народився	1 березня 1927(1927-03-01)[2][1]  село Покр Парні, тепер село Анушаван марзу Ширак, Вірменія
Помер	22 серпня 2003(2003-08-22)[1] (76 років)  Єреван, Вірменія[1]
Країна	СРСР
Національність	вірменин
Діяльність	історик, політик
Alma mater	Єреванський державний університет (1950)[2] і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] (1955)[2]
Науковий ступінь	доктор історичних наук[2][1] (1963)
Вчене звання	академік[1]
Знання мов	вірменська
Заклад	Інституті історії НАН Вірменіїd[2], Комуністична партія Вірменії[2] і Академія наук Вірменської РСР
Членство	Академія наук Вірменської РСР[2]
Посада	директор[2]
Партія	КПРС
Брати, сестри	Armen Galoyand[1]
Нагороди	Державна премія Вірменської РСРd Золота медаль імені С. І. Вавиловаd

Галуст Анушаванович Галоя́н (1 березня 1927(19270301), село Покр Парні, тепер село Анушаван марзу Ширак, Вірменія — 22 серпня 2003, місто Єреван, Вірменія) — вірменський радянський вчений, секретар ЦК КП Вірменії, віцепрезидент Академії наук Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР. Кандидат історичних наук (1955), доктор історичних наук (1963), професор (1964). Член-кореспондент Академії наук Вірменської РСР (1971), академік Академії наук Вірменської РСР (Національної академії наук Республіки Вірменії) (1982).

У 1945—1950 роках — студент факультету міжнародних відносин Єреванського державного університету.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1948—1952 роках — інструктор Єреванського міського комітету ЛКСМ Вірменії; секретар комітету комсомолу Єреванського державного університету; 1-й секретар Кіровського районного комітету ЛКСМ Вірменії міста Єревана; секретар ЦК ЛКСМ Вірменії.

У 1952—1955 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

У 1955—1958 роках — старший науковий співробітник, у 1958—1963 роках — заступник директора із наукової роботи Вірменської філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

Одночасно з 1960 по 1980 рік — на викладацькій роботі в Єреванському державному університеті, у Вірменському державному педагогічному інституті імені Абовяна та інших закладах вищої освіти.

У 1963—1979 роках — директор Інституту історії Академії наук Вірменської РСР.

У 1979—1986 роках — академік-секретар Академії наук Вірменської РСР.

Одночасно з 1979 року — член президії Академії наук Вірменської РСР, з 1982 року — голова редакційно-видавничої ради Академії наук Вірменської РСР. Обирався головою Вірменського республіканського комітету захисту миру.

У 1986—1988 роках — віцепрезидент Академії наук Вірменської РСР.

13 вересня 1988 — 18 серпня 1990 року — секретар ЦК КП Вірменії з питань ідеології.

У 1990—1994 роках — віцепрезидент Академії наук Вірменської РСР (Національної академії наук Республіки Вірменії).

У 1994—2003 роках — радник президента Національної академії наук Республіки Вірменії.

Основні праці присвячені національно-визвольному руху XVI—XX ст., робітничому руху XIX ст. та національному питанню, історії взаємовідносин народів Росії та Закавказзя, політиці великих держав у питанні Вірменії, встановленню радянського ладу у Вірменії.

Помер 22 серпня 2003 року в місті Єревані.

• орден Трудового Червоного Прапора
• золота медаль імені Вавілова
• медалі
• Державна премія Вірменської РСР (1985)
• Почесна грамота Президії Верховної ради Вірменської РСР
• Заслужений діяч науки Вірменської РСР (1988)

• Галоян Галуст Анушаванович (рос.)