Гай Юлій Гігін (64 рік до н. е. — 17 рік н. е.) — відомий давньоримській письменник та науковець часів імператора Октавіана Августа.

Стосовно відомостей про місце народження, а також родини Гігіна немає. За походженням він був або іспанець (іберієць) або грек з Александрії Єгипетської. Був вільновідпущеником імператора Августа. Гай Гігін був учнем граматика Александра Полігістора. У 28 році до н. е. Август призначив Гігіна очільником Палатинської державної бібліотеки. Товаришував з Овідієм та істориком та політиком Клодієм Ліцином.

Гай Гігін займався історією, астрономією, філологією, створював прозаїчні твори, з сільського господарства. Усі ці наукові праці не дійшли дотепер і відомі здебільшого за назвами. Більше за все є дані щодо розробок Гігіна в галузі астрономії. Він досліджував та надав опис сферичності космосу, кліматичних поясів Землі, перелік сузір'їв та планет, описав схід та захід зірок, рух Сонця в екліптиці, сонячні та місячні затемнення.

На його честь названо астероїд і кратер на Місяці.

З історії та міфології:

• «Про життя та справи відомих людей».
• «Про славних людей».
• «Приклади» (або «Історії»).
• «Про троянські роди».
• «Про богів пенатів».
• «Про особливості богів».

З географії:

• «Про розташування італійських міст».

З філології:

• «Коментар до праць Вергілія».
• «Книга про Вергілія».
• «Коментар до творів Гельвія Цинни».

З астрономії:

• «Астрономія».

З сільського господарства:

• «Про землеробство».
• «Про бджіл».

• Funaioli H.. Grammaticae Romanae fragmenta. Lipsiae, 1907. P. 525—538. (лат.)