PROFILPELAJAR.COM

Гай Ліциній Муціан
Гай Ліциній Муціан
Народився	1 століття
Помер	1 століття
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	письменник, політик, історик, військовослужбовець
Знання мов	латина
Посада	давньоримський сенатор[d], консул-суффект і legatus Augusti pro praetored
Військове звання	legatus legionisd
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай Ліциній.

Гай Ліциній Муціан (лат. Gaius Licinius Mucianus, близько 17 — 76) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суффект 64, 70 та 72 років.^[1]

Життєпис

Походив з роду Муціїв з Іспанії. Про батьків мало відомостей. Його було усиновлено Гаєм Ліцинієм. Початок стрімкої кар'єри Муціана розпочався за імператора Нерона, коли той у 55 році призначив Ліцинія легатом до армії Корбулона. Під час бойових дій з парфянською армією Муціан зумів відзначитися, а також познайомився зі Сходом. 64 року став консулом-суфектом разом з Квінтом Фабієм Барбаром Антонієм Макром.

У 66 році Муціана було призначено намісником Сирії. На цій посаді допомагав у придушенні повстання в Юдеї. Тут він затоваришував з Веспасіаном. Після вбивства Нерона активно сприяв просуненню Веспасіана до влади. Зокрема, допоміг скинути Вітеллія. 70 року Веспасіан як подяку зробив Гая Ліцинія консулом-суфектом. З цього моменту Муціан отримав значний вплив на імператора, який часто використовував з власною метою й не на користь державі й авторитету імператорської влади. Втім Веспасіан беззаперечно довіряв Муціану. 72 року той утретє став консулом-суффектом разом з Титом Флавієм Сабіном.

Творчість і наукова діяльність

Муціан захоплювався історією, географією, вивчав римські старожитності. Про назву та зміст історичних творів Муціана немає жодних відомостей. Ймовірно вони були пов'язані з історичними подіями Сходу. Також він склав наукову працю з географії Малої Азії, якою надалі користувався Пліній Старший. Водночас зібрав значну кількість листів та промов красномовців часів пізньої Римської республіки.

Див. також

Ліцинії

Джерела

L. Brunn, Gaius Licinius Mucianus (Leipzig 1870). (нім.)
G. Williamson. Mucianus and a Touch of the Miraculous: Pilgrimage and Tourism in Roman Asia Minor. in J. Elsner and I. Rutherford, ed., Pilgrimage in Graeco-Roman and Early Christian Antiquity: Seeing the Gods (Oxford 2005). (англ.)
Dr G. de Kleijn-Eijkelestam. The Water Supply of Ancient Rome: City Area, Water, and Population (Amsterdam 2001). (англ.)
Rudolf Hanslik: Licinius II. 9a. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 1263. (нім.)