У місті 3 університети, культурний центр телуґу, музеї, пам'ятки мусульманської архітектури XVI—XVIII ст. (тріумфальна брама-мечеть та індуїстський храм Чармінар, інші храми, палаци), кіноіндустрія Толлівуд.
Географія
Гайдарабад розташований в південній частині штату Телангана на південному сході Індії, за 1566 кілометрів на південь від Делі, за 699 кілометрів на південний схід від Мумбая і за 570 кілометрів на північ від Бангалора (по шосе). Місто лежить на березі річки Мусі, у північній частині плато Декан. Великий Гайдарабад охоплює 650 км²[4], що робить його одним з найбільших столичних районів Індії.
При середній висоті 542 метра над рівнем моря Гайдарабад лежить на переважно похилій місцевості з сірого та рожевого граніту з невеликими пагорбами, найвищі з яких — пагорби Банджара заввишки до 672 метрів. У місті є численні озера, звані сагарами (що означає «море»). Серед них штучні озера, створені греблями на річці Мусі, такі як Хусейн Сагар (побудована 1562 року недалеко від центру міста), Осман Сагар і Хімат Сагар[5]. У 1996 році в місті було 140 озер і 834 резервуара для води[6].
У листопаді 2017 року в місті відкрився естакадний метрополітен.
Клімат
Гайдарабад розташований у зоні саванного клімату (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Місто розташоване в зоні дії південно-західного літнього мусону, який приносить рясні дощі, у період із червня по вересень випадає більша частина середньорічної кількості опадів[7]. Максимум опадів, 241,5 мм, зареєстрований 24 серпня 2000 року. 2 червня 1966 року зафіксована найвища температура 45,5 °C, а найнижча температура 6,1 °C зареєстрована 8 січня 1946 року[8].
Коли в 2007 році був створений муніципалітет Великого Гайдарабада, площа, яку займає муніципалітет, збільшилася з 175 км² до 650 км². Відповідно, населення збільшилося на 87 %, з 3 637 483 за переписом 2001 року до 6 809 970 (3 500 802 чоловіків і 3 309 168 жінок) по перепису 2011 року, 24 % з яких є мігрантами з інших районів Індії[15]. Завдяки цьому Гайдарабад став четвертим за чисельністю населення містом країни[16]. Станом на 2011 рік щільність населення становить 18 480 жителів / км²[17].
Згідно з переписом 2011 року міська агломерація Гайдарабада налічувала 7 749 334 особи, що робило її шостою за чисельністю населення міською агломерацією в країні[18]. Співвідношення статей: 945 жінок на 1000 чоловіків, що вище, ніж в середньому по країні (926 на 1000). Серед дітей у віці 0-6 років 373 794 хлопчика на 352 022 дівчинки (співвідношення 942 на 1000). Грамотність складає 82,96 % (чоловіки — 85,96 %, жінки — 79,79 %), що вище, ніж в середньому по країні (74,04 %). Соціально-економічні верстви населення складаються з 20 % вищого класу, 50 % середнього класу і 30 % робочого класу.
Уродженці
Сароджині Найду (1879—1949) — індійська поетка, учасниця руху за незалежність Індії.
Амджад Хайдерабаді (1888—1965) — індійський мусульманський поет, який писав вірші і прозу на мовах урду і фарсі.
Айєша Рубіна (* 1969) — індійський мусульманський педагог, соціальний працівник та громадський діяч.
Мова і релігія
Більша частина жителів Гайдерабада говорить на телугу й урду, значно менша частина — на мовах бенгалі, гуджараті, каннада, малаялам, маратхі, марварі, орія, пенджабі. Рідною мовою більшості мусульман Гайдарабада є унікальний гайдарабадський діалект урду.
Релігійний склад Великого Гайдерабада (згідно з переписом 2011 року): індуси (64,93 %), мусульмани (30,13 %), християни (2,75 %), джайни (0,29 %), сикхи (0, 25 %) і буддисти (0,04 %); 1,56 % не заявили про належність до будь-якої релігії.
Галерея
Панорама Гайдарабада з боку озера Хусейн Сагар
Палац Фалакнума, належав родині Пайґа, а згодом належав нізамові Гайдарабада
Асамблея штату Андгра-Прадеш
Лікарня Унані
ХайТек-Сіті, де розміщуються компанії, що працюють в області інформаційних технологій
.svg)
.jpg)
