PROFILPELAJAR.COM

	Паливо
	Фізичні основи
	Сонце · Сонячна радіація; Фотосинтез · Рослини · Біомаса; Гуміфікація · Скам'яніння; Горіння
	Викопне паливо
	Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф
	Природне невикопне паливо
	Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава
	Штучне паливо
	Біопаливо · Генераторні гази · Кокс · Моторні палива
	Концепції
	Енергетична біосировина
	п; о; р;

Газо́йль (англ. gasoil, нім. Gasölin) — фракція нафти, застосовувана переважно як паливо для дизелів і як сировина для каталітичного крекінгу суміші вуглеводнів різної будови, переважно С₁₂—С₃₅, і домішок (головним чином сірко-, азот- і киснемістких) з межами википання 200–500 °C і молекулярною масою 50–500 г/моль. Містить від 15 до 20 атомів вуглецю

Отримання

Проводять дистиляцію нафти або продуктів її переробки. При прямій перегонці нафти в умовах атмосферного тиску отримують атмосферний газойль (фракція з межами википання 270–360 °C), при тиску 10–15 кПа — вакуумний газойль (350–500 °C). Залежно від природи нафти вуглеводневий склад газойлю змінюється в широких межах (вміст парафіно-нафтенових вуглеводнів 20–70 %, останнє — ароматичні вуглеводні і домішки, що містять гетероатоми).

Атмосферний газойль — компонент дизельного палива (до 20 %) або сировина для каталітичного крекінгу.

При гідрокрекінгу та каталітичному крекінгу вакуумного газойлю, а також при термічному крекінгу і коксуванні нафтових залишків (наприклад, мазута або гудрона) отримують фракції з межами википання 200–360 °C (так званий легкий газойль) і 360–500 °C (так званий важкий газойль).

Застосування

Легкий газойль після облагороджування, що дозволяє значно понизити вміст домішок гетероатомних сполук (наприклад, S — з 0,7–1,3 до 0,2–0,5 %), використовують як добавку до дизельного палива (до 30 %).

Важкий газойль — малов'язкий компонент котельного палива (до 20 %).

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Смидович Е. В. Крекинг нефтяного сырья и переработка углеводородных газов. — 3-е изд. — М., 1980 (Технология переработки нефти и газа, ч. 2). (рос.)
Рудин М. Г., Драбкин А. Е. Краткий справочник нефтепереработчика. — Л., 1980. (рос.)
Эрих В. Н., Расина М. Г., Рудин М. Г. Химия и технология нефти и газа, 3-е изд. — Л., 1985. (рос.)