PROFILPELAJAR.COM

	Гадяцький повіт
Губернія	Полтавська губернія
Центр	Гадяч
Створений	1781 рік
Площа	222 083 десятини (поч. 1923)
Населення	170 011 чоловік (поч. 1923) осіб

Гадяцький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії; створений у 1781 році й існував до 1923 року. Повітовий центр — місто Гадяч.

Історія

Гадяцький повіт був створений 16 вересня 1781 року після ліквідації залишків полкового устрою на Лівобережній Україні з частини Гадяцького полку.

Спочатку входив до складу Чернігівського намісництва, у 1791 році приєднаний до Київського намісництва.

Від 30 листопада 1796 року — у складі Малоросійської губернії, а починаючи з 27 лютого 1802 року — Полтавської губернії.

Гадяцький повіт був розформований відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року, а його землі увійшли до Гадяцького району Роменської округи.

Географія

Станом на 1897 рік площа Гадяцького повіту становила 2 162,4 квадратної версти, у 1923 році (рік ліквідації) — 222 083 десятини.

Територією повіту протікала річка Псел. Під сільсько-господарськими угіддями перебувало 75% усіх земель. Ліси займали близько 9 % території повіту.

Поділ і населення

За переписом 1897 року в Гадяцькому повіті налічувалось 145 903 осіб чоловічого населення.

Всіх жителів повіту, які сплачували податки, налічувалось в 1804 році 43363 особи, з яких купців - 72, міщан - 828, козаків - 16976, поміщицьких селян - 17024 особи.

За даними перепису 1900 року Гадяцький повіт складався з 18 волостей:

Андріївська;
Берестівська;
Бобрицька;
Бірківська;
Великобудищанська;
Вельбівська;
Веприцька;
Капустинська (Капустинцівська);
Книшівська;
Краснолуцька;
Липово-Долинська;
Лютенська;
Петрівська;
Поділківська;
Рашівська;
Русанівська;
Сарська;
Сергіївська.

На той час у повіті було 384 сільських населених пунктів.

На час розформування (1923) Гадяцький повіт складався з 21 волості, а його населення становило 170 011 чоловік.

Органи влади та місцевого самоврядування

Економіка і соцсфера

Посівні площі в Гадяцькому повіті на початок ХХ століття становили 105 тисяч десятин. Основні культури: озима і яра пшениця, ячмінь, гречка, просо, овес, жито, тютюн, цукровий буряк.

У 1799 р в повіті було нашестя сарани, яка винищила всі посіви.

У 1895—1900 роках на душу населення збиралося в середньому по 23,9 пуда зернових.

Заводська промисловість була здебільшого пов'язана з переробкою сільгосппродукції — цукроварні та винокурні (55 заводів). Робітників — 740 чоловік. Загальна сума виробництва промислової продукції становила близько 700 тисяч карбованців.

У 1901 році в повіті відбулося 56 ярмарків і базарів. У цей час діяло 7 медичних дільниць, 5 лікарень, 46 земських училищ.

Церков в повіті було 52, з них тільки 2 кам'яні

Література

Гадяцький повіт // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 155—156
Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.
Архив Полтавского Губернского Правления. опись № 200