Гаврюшин Денис Юрійович

Гаврюшин Денис Юрійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження2 грудня 1983(1983-12-02)
Дніпропетровськ
Смерть17 серпня 2014(2014-08-17) (30 років)
Жданівка
ПохованняДніпро
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Псевдо«Скат»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврюшин.

Дени́с Ю́рійович Гаврю́шин (2 грудня 1983(19831202) — 17 серпня 2014) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1983 року в місті Дніпропетровськ у родині службовців. Протягом 1990—1998 років навчався в дніпропетровській ЗОШ № 1. Вступив до коледжу автоматики і телемеханіки. Закінчивши коледж, продовжив навчання в Дніпропетровському університеті ім. О. Гончара на юридичному факультеті; був старостою групи. Після закінчення університету займався приватною юридичною практикою.

3 березня 2014 із своїм приятелем пішов у військкомат. Його направили в резерв 25-ї аеромобільної бригади; пройшов бойову підготовку в селі Черкаському. Заступник командира роти по роботі з особовим складом, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

17 серпня 2014-го загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» в ході пошуково-ударних дій. Тоді ж полягли капітани Ричков Вадим Володимирович і Шевчук Сергій Мирославович; лейтенант Коза Денис Євгенович; старші сержанти Ятченко Сергій Олександрович, Король Віталій Сергійович; молодші сержанти Маковей Сергій Олександрович і Федчук Сергій Володимирович; старший солдат Вакулич Володимир Володимирович та солдати Єманов Олексій Петрович й Приходько Дмитро Вікторович.

Похований у м. Дніпро, Сурсько-Литовське кладовище з військовими почестями.

Вдома залишилися мама Ольга Володимирівна, батько Юрій Гаврюшин та брат.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • 15 вересня 2016 року у Дніпровській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку[2].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 29.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ У Дніпровській школі відкрили дві меморіальні дошки на честь учнів-добровольців, які загинули в зоні АТО (ФОТО) [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.