Довжина птаха становить 11,5 см, вага 13 г. Верхня частина тіла переважно зелена, крила і надхвістя дещо яскравіші. Голова оливково-коричнева. Над очима малопомітні світлі «брови», навколо очей жовтуваті кільця. Нижня частина тіла жовта. Дзьоб темний, лапи світлі. Виду не притаманний статевий диморфізм. Представники різних підвидів вирізняються своїм забарвленням.
H. f. galbanus Wetmore & Phelps Jr, 1956 — північно-східна Колумбія і північно-західна Венесуела;
H. f. acuticaudus Lawrence, 1865 — північна Венесуела, зокрема на острові Маргарита;
H. f. insularis Sclater, PL, 1861 — острів Тобаго.
Деякі дослідники виділяють підвиди H. f. viridiflavus і H. f. xuthus у окремий вид Hylophilus viridiflavus, а підвид H. f. insularis — у вид Hylophilus insularis[4][5].
Поширення і екологія
Чагарникові віреончики мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях, в рідколіссях і саванах. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Поведінка
Чагарникові віреончики зустрічаються переважно парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають серед листя на деревах, а також дрібними плодами і ягодами. Гніздо глибоке, чашоподібне, розміщується на дереві. В кладці 3 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками.