Віміна́ціум (лат.Viminacium або Viminatium)' — давньоримський військовий табір, місто і столиця римської провінції Мезія, руїни якого знаходяться на сході сучасної Сербії, у районі сучасного міста Костолац, за 12 км від міста Пожаревац.
Місто засноване у I столітті н. е. і за оцінками налічувало близько 40 000 жителів, що робить його одним з найбільших міст відповідної епохи. Місто знаходилося на римській дорозі Віа Мілітаріс (лат.Via Militaris). В ньому функціонував свій монетний двір, що виготовляв монети виключно для потреб міста.
Вімінаціум був спустошений племенами гунів у V столітті, але був заново відбудований імператором Юстиніаном. Після захоплепння міста племенами слов'ян у VI столітті Віміна́ціум був зруйнований остаточно.
Місце археологічних розкопок займає 450 га й налічує зруйновані храми, вулиці, площі, амфітеатр, палаци, іподром і римські лазні[1]. Перші розкопки у Вімінаціумі провів у 1882 р. Михайло Валтрович, який очолював тоді першу у Сербії кафедру археології.
Галерея
Вімінаціум у IV столітті
Монети, знайдені на місці розкопок у Вімінаціумі
Вімінаціум
Іграшки з Вімінаціума, Національний музей у місті Пожаревац
Реконструйована римська вілла
Макет міста Вімінаціум
Модель Вімінаціума
Саркофаг з Вімінаціума, Національний музей у місті Пожаревац
