Вівчарик

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вівчарик (значення).
Вівчарик
Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus)
Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Passerida
Надродина: Sylvioidea
Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae)
Alström, Ericson, Olsson, & Sundberg, 2006
Рід: Вівчарик (Phylloscopus)
F. Boie, 1826[1]
Види
Синоніми
Phyllopneuste Boie, 1828[3]
Acanthopneuste J.H. Blasius, 1858[4]
Seicercus Swainson, 1837[5]
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus
Віківиди: Phylloscopus
ITIS: 179840
NCBI: 9181
Fossilworks: 369513

Вівча́рик[6] (Phylloscopus) — рід горобцеподібних птахів, єдиний у родині вівчарикових (Phylloscopidae). Представники цього роду мешкають в Європі, Азії і Африці. Тільки один вид, вівчарик шелюговий (Phylloscopus borealis), трапляється і на Алясці. Більшість видів населяють Східну Азію[7].

Опис

Вівчарики — дрібні птахи, середня довжина яких становить 9-14.5 см. Вони є одними з найлегших горобцеподібних птахів у світі, їхня середня вага становить 3,5-17 г[8]. Вівчарики мають струнку будову тіла, порівняно з кропив'янками, вони мають коротші хвости з 12 стерновими перами і довші лапи, їхні дзьоби гострі, вузькі, пристосовані до живлення комахами. У багатьох видів вівчариків верхня частина тіла є зеленуватою, а нижня частина тіла — жовтуватою, інші види мають більш непримітне, сірувато-зелене або сірувато-коричневе забарвлення, яке майже не змінюється протягом року. Вівчарикам не притаманний статевий диморфізм[9].

Вівчарики живуть переважно в лісах та в чагарникових заростях. Вони живляться комахами, яких шукають серед листя або ловлять в польоті. Гніздяться на землі, в чагарниках або на деревах, гнізда закриті з бічним входом. Вівчарики відкладають білі, іноді поцятковані коричнюватими або червонуватими плямками яйця.

4 види вівчариків гніздяться в Україні — вівчарик жовтобровий (P. sibilatrix), вівчарик весняний (P. trochilus), вівчарик-ковалик (P. collybita) і вівчарик зелений (P. trochiloides)[10]. Ще 8 видів вівчариків були зафіксовані на території України — вівчарик світлочеревий (P. bonelli), вівчарик лісовий (P. inornatus), вівчарик алтайський (P. humei), вівчарик золотомушковий (P. proregulus), вівчарик бурий (P. fuscatus), вівчарик товстодзьобий (P. schwarzi), вівчарик жовточеревий (P. nitidus) і вівчарик шелюговий (P. borealis).

Таксономія і систематика

Традиційно рід відносили до родини кропив'янкових (Sylviidae). У 2006 році рід виокремили до родини Phylloscopidae[11]. До цієї родини також віднесли рід Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, представників цього роду включили до роду Phylloscopus[12].

 
Aegithaloidea
 
 

Phylloscopidae

 
 
 

Hyliidae

 
 
 

Aegithalidae

 
 
 

Erythrocercidae

 
 
 

Scotocercidae

 
 

Cettiidae

 
 
 
 
 
 
 
 
Філогенетичне положення родини вівчарикових (Phylloscopidae), відповідно до результатів дослідження 2019 року[13].

Види

Виділяють 81 вид:[14]

Ще два види були описані у 2020 році, однак Міжнародна спілка орнітологів поки не визнала їх окремими видами[26]:

Альпійський вівчарик (Phylloscopus occisinensis)[27], описаний у 2008 році як окремий вид, пізніше був визнаний підвидом гімалайського вівчарика, однак деякі дослідники продовжуть визнавати його окремим видом.

Етимологія

Наукова назва роду Phylloscopus походить від сполучення слів дав.-гр. φυλλον — лист і σκοπος — той, хто шукає.[28]

Примітки

  1. ↑ Boie, Friedrich (1826). Generalübersicht der ornithologischen Ordnungen Familien und Gattugen. Isis von Oken. 19. col. 972. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  2. ↑ Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 221. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  3. ↑ F. Boie. Bemerfungen über mehrere noue Vogelgattungen. „Isis von Oken”. 21, ss. kol. 321, 1828. 
  4. ↑ J.H. Blasius. Briefliche Mittheilungen über Helgolaud. „Naumannia”. 8, s. 313, 1858. 
  5. ↑ W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 84. 
  6. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  7. ↑ Baker, Kevin (30 червня 2010). Warblers of Europe, Asia and North Africa (англ.). A&C Black. с. 17. ISBN 9781408131701. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  8. ↑ Dunning, John B. Jr., ред. (2008). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. 2nd). CRC Press. ISBN 978-1-4200-6444-5.
  9. ↑ Winkler, D. W., S. M. Billerman, and I.J. Lovette (2020). Leaf Warblers (Phylloscopidae), version 1.0. In Birds of the World (S. M. Billerman, B. K. Keeney, P. G. Rodewald, and T. S. Schulenberg, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY, USA.
  10. ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  11. ↑ Alström, P.; Ericson, P.G.P.; Olsson, U.; Sundberg, P. (2006). Phylogeny and classification of the avian superfamily Sylvioidea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 38 (2): 381—397. doi:10.1016/j.ympev.2005.05.015. PMID 16054402.
  12. ↑ Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  13. ↑ Oliveros, C.H. та ін. (2019). Earth history and the passerine superradiation. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 116 (16): 7916—7925. doi:10.1073/pnas.1813206116. PMC 6475423. PMID 30936315.
  14. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela (ред.). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 24 березня 2022.
  15. ↑ Phylloscopus forresti у базі Avibase.
  16. ↑ Phylloscopus xanthodryas у базі Avibase.
  17. ↑ Phylloscopus examinandus у базі Avibase.
  18. ↑ Phylloscopus calciatilis у базі Avibase.
  19. ↑ Phylloscopus claudiae у базі Avibase.
  20. ↑ Phylloscopus goodsoni у базі Avibase.
  21. ↑ Phylloscopus ogilviegranti у базі Avibase.
  22. ↑ Phylloscopus intensior у базі Avibase.
  23. ↑ Phylloscopus nigrorum у базі Avibase.
  24. ↑ Phylloscopus rotiensis у базі Avibase.
  25. ↑ Ng, Nathaniel. S. R.; Prawiradilaga, Dewi. M.; Ng, Elize. Y. X.; Suparno; Ashari, Hidayat; Trainor, Colin; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank. E. (2018). A striking new species of leaf warbler from the Lesser Sundas as uncovered through morphology and genomics. Scientific Reports. 8 (1): 15646. doi:10.1038/s41598-018-34101-7.
  26. ↑ Rheindt, F.E.; Prawiradilaga, D.M.; Ashari, H.; Suparno; Gwee, C.Y.; Lee, G.W.X.; Wu, M.Y.; Ng, N.S.R. (2020). A lost world in Wallacea: description of a montane archipelagic avifauna. Science. 367 (6474): 167—170. doi:10.1126/science.aax2146.
  27. ↑ Phylloscopus occisinensis у базі Avibase.
  28. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 305. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела


Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.