PROFILPELAJAR.COM

Вів'єн Редінг
Viviane Reding
Вів'єн Редінг; Viviane Reding
люксемб. Viviane Reding
	Вів'єн Редінг; Viviane Reding
Депутат Європейського парламенту від Люксембургу
	1 липня 2014 — 1 вересня 2018
Президент	Жан-Клод Юнкер
Єврокомісар з питань юстиції, фундаментальних прав та громадянства
	9 лютого 2010 — 1 липня 2014
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Жак Барро (правосуддя, свобода і безпека)
Наступник	Йоганнес Ган (в. о.)
Єврокомісар у справах інформаційного суспільства та ЗМІ
	22 листопада 2004 — 9 лютого 2010
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Ян Фігель; Оллі Рен; (підприємництво та інформаційне суспільство)
Наступник	Нелі Крус; (цифрові технології)
Єврокомісар з питань освіти і культури
	13 вересня 1999 — 21 листопада 2004; спільно з Далею Грибаускайте
Попередник	Марселіно Ореха(культура)
Наступник	Ян Фігель; (освіта, навчання, культура і багатомовність)
Народилася	27 квітня 1951 (73 роки); Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Відома як	політична діячка, журналістка
Громадянство	Люксембург
Alma mater	Паризький університет і LHCEd
Політична партія	Християнсько-соціальна народна партія
Діти	троє
Професія	журналістка
Нагороди	медаль Робера Шуманаd (2004) Q29914421? (2016) Prize for European Regional Integrationd (2016) Atlantida Prized (2009)
	Медіафайли у Вікісховищі

Вів'єн Редінг (люксемб. Viviane Reding; нар. 27 квітня 1951, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург) — люксембурзька політична діячка, колишній Єврокомісар з питань юстиції, фундаментальних прав та громадянства. Як професійна журналістка зробила професійну кар'єру в провідній газеті Люксембургу «Luxemburger Wort», ще раніше здобула докторський ступінь з гуманітарних наук в паризькому університеті Сорбонна. З 1986 до 1998 року була Головою Люксембурзької спілки журналістів. 27 листопада 2009 року її кандидатуру висунуто до складу другої Комісії Баррозу і затверджено на посаді заступника Голови та Єврокомісара з питань правосуддя, фундаментальних прав і громадянства. Прийнята в члени Європейської народної партії.^[2]^[3]

Політична діяльність

Розпочала свою політичну кар'єру в 1979 році як депутат парламенту Люксембургу, займаючи такі посади:

Голова соціального комітету
Член правління Палати депутатів
Член парламенту Бенілюксу
Член Північноатлантичної Асамблеї (консультативної міжпарламентської організації НАТО), очолюючи групу християнських демократів/консерваторів.

Потім з 1989 по 1999 рік керувала делегацією ЄНП від Люксембургу в Європарламенті та була членом бюро групи.

У Європейському парламенті близько 3 років обіймала посаду голови Комітету з петицій та по 2 роки посаду заступника голови Соціального комітету і заступника голови Комітету з питань громадянських свобод і внутрішніх справ.

З 1981 по 1999 рік була мировим посередником територіальної громади міста Еш, в якому була головою Комітету культури з 1992 по 1999 рік.

У 1995—1999 роках була головою Християнсько-соціальної народної партії.

З 1999 по 2004 р. перебувала на посаді Єврокомісара з питань освіти, культури, молоді, ЗМІ та спорту, а в 2004 році стала Комісаром ЄС з інформаційного суспільства та ЗМІ. На цій посаді вона відрегулювала ціни на роумінг в ЄС у бік їхнього зниження.

Її удостоєно таких нагород та відзнак:

1992 рік: Георгіївський Хрест від владиКаталонії
2001 рік: Золота медаль Європейського фонду заслуг
2004 р.: Почесний доктор католицького університету Фу-дзень з Тайваню
2004 р.: Почесний доктор Генуезького університету
2004 рік: медаль Робера Шумана
2004 р.:Почесний доктор Туринського університету
2005 р.: Почесна медаль Gloria Artis з Польщі
2005 р.: кавалер французького ордену Почесного легіону
2007 р.: нагорода «Інтернет лиходій» від британської Асоціації постачальників інтернет-послуг
2007 р.:Deutscher Mittelstandspreis
2009 р.: Почесний доктор римо-католицького університету Священного Серця (Люксембург)
2010 р.: нагорода BeNeLux Europa

9 лютого 2010 р. її було перезатверджено на третій строк повноважень у Єврокомісії як заступника Голови та Єврокомісара з питань правосуддя, фундаментальних прав і громадянства.^[4]

7 липня 2010 р. Редінг мала офіційну зустріч з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом з метою розпочати спільні переговори про приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини.^[5] З цього приводу на неї перед Палацом Європи (місцеперебуванням Ради Європи) в Страсбурзі скоїв напад чоловік з психічними розладами^[6]

11 липня 2011 р. Редінг висловила критику щодо повноважень, які здійснюються трьома основними кредитно-рейтинговими агентствами США, заявивши, що на порядку денному розгляд можливості розбиття цієї великої трійки.^[7]

Розлучена, має трьох дітей.