PROFILPELAJAR.COM

Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського
Київ
Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського; Київ
	; Бульварна частина вулиці Гетьмана Павла Скоропадського в Києві, листопад 2011 року
Місцевість	Паньківщина
Район	Голосіївський, Солом'янський, Шевченківський
Назва на честь	Гетьмана України Павла Скоропадського
Колишні назви
	Шулявська, Караваєвська, Толстого, Шевченко-штрассе, Льва Толстого
Загальні відомості
Протяжність	1,9 км
Координати початку	50°26′22.4″ пн. ш. 30°30′56.4″ сх. д. / 50.439556° пн. ш. 30.515667° сх. д.
Координати кінця	50°26′19.1″ пн. ш. 30°29′38.8″ сх. д. / 50.438639° пн. ш. 30.494111° сх. д.
поштові індекси	01024, 01032, 01033, 01601, 03035
Транспорт
Найближчі станції метро	«Університет», ; «Вокзальна», ; «Площа Українських Героїв»
Автобуси	А 20, 69; 5 (вул. Саксаганського та Жилянська)
Трамваї	окрема лінія вулицею існувала до 1987 р., залишки ліквідовано в 2001 р.
Тролейбуси	Тр 5, 5Д, 7, 8, 17; 3, 9К, 12, 14 (вул. Саксаганського та Жилянська)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Парки	Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, Парк імені Тараса Шевченка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11694
У проєкті OpenStreetMap	r415290
Мапа
Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Павла Скоропадського.

Не плутати з вулицею Павла Скоропадського — розташованою за 200 метрів.

Ву́лиця Ге́тьмана Павла́ Скоропа́дського — вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від площі Українських Героїв до залізничного шляхопроводу (продовженням є вулиця Митрополита Василя Липківського).

Прилучаються вулиці Велика Васильківська, Євгена Чикаленка, Антоновича, Терещенківська, парк імені Тараса Шевченка, вулиці Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, Саксаганського, Жилянська, Сім'ї Прахових, Вокзальна.

Історія

Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в бік місцевості Шулявка. 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь хірурга Володимира Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті.

1909 року вулицею прокладено трамвайну лінію в бік Солом'янки (існувала до 1987 року).

З 1920 року — вулиця Толстого, на честь російського письменника Льва Толстого. Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)^[1]^[2]. З 1944 року мала назву вулиця Льва Толстого^[3].

Сучасна назва на честь Гетьмана Павла Скоропадського — з 2023 року^[4]^[5].

Пам'ятки архітектури, історично та архітектурно значні споруди

№ 1 (1897—1898) — прибутковий будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського, зведений за проєктом архітектора Миколи Казанського.
№ 5 (1953) — архітектори С. Андрієвський, В. Успенська.
№ 7 (кінець XIX — початок XX століття) — колишній маєток Терещенків, зведений за проєктом архітектора Петра Бойцова.
№ 9 (середина XIX століття) — будинок, в якому у 1879 році зупинявся Лев Толстой. Двоповерховий цегляний будинок, фасад потинькований. Вікна прикрашені декративними ліпними наличниками. Парадний вхід — у центральній частині будинку^[6].
№ 11/61 (1911—1912), був відомий у Києві під назвами «професорський будинок», оскільки тут мешкали професори Київського університету, та «будинок Мороза» (архітектори Зекцер і Торов).
№ 14 (1847, метеорологічна станція університету), зведена у 1847 році за проєктом архітектора Олександра Беретті.
№ 57 (2009—2012), хмарочос «101 Tower».

Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.

Персоналії

За спогадами Уласа Самчука, під час ІІ Світової війни, в 1941—1942 роках на цій вулиці жили декілька визначних діячів Організації Українських Націоналістів: Олег Ольжич, Олена Теліга та Іван Рогач. Улас Самчук пише про це в книзі своїх спогадів — «На коні вороному».
В будинку № 7, в мешканні 56, протягом 1941—1942 років мешкала Олена Теліга.
В будинку № 9 1879 року під час свого єдиного візиту до Києва зупинявся Лев Толстой.
В будинку № 10, в 1941—1942 роках жив Іван Рогач.
В будинку № 15 протягом 1941—1942 років у родині Василя та Євдокії Скорупських жив Олег Кандиба (Ольжич)^[7]. Також в цьому будинку в різний час мешкали Григорій Верьовка, Михайло Старицький.
В будинку № 25 в квартирі № 104 мешкав художник Казимир Агніт-Следзевський та його родина, зокрема, донька — лікарка-кардіолог Ірина Следзевська^[8].
В будинку № 35 мешкав Зарубін Олександр Миколайович — член УЦР, генеральний секретар пошти і зв'язку.
В будинку № 97 мешкав Євген Чикаленко — видатний український меценат, один з ініціаторів створення Української Центральної Ради.

Зображення

Маєток Олександра Терещенка
Гетьмана П. Скоропадського, 9
Перехрестя з Жилянською вулицею
Від початку на площі Українських Героїв до повороту на розі Назарівської вулиці

Примітки

↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
↑ Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО. Ф. Р-2359. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 36.
↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
↑ Рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року № 6271/6312 «Про перейменування вулиці Льва Толстого в Голосіївському, Солом'янському і Шевченківському районах міста Києва» (дата публікації 13.04.2023) [Архівовано з першоджерела 18 квітня 2023.]
↑ https://www.facebook.com/vechirkanova (15 травня 2023). Замість Толстого — вулиця Павла Скоропадського: чим відомий останній гетьман України. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 28 липня 2023.
↑ П. М. Калугин. Дом, в котором останавливался Толстой Л. Н. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 16. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)
↑ Олег Ольжич — поет національного героїзму. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
↑ Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.

Посилання

Старий Київ. Вулиця Льва Толстого на YouTube

Джерела

Толстого Льва вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Толстого Льва вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 165.

Толстого Льва вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 225. — ISBN 5-88500-070-0.