Олег Волосо́вський (нар. 26 січня 1971 , Київ ) — український архітектор, дизайнер та сценограф. Засновник студії дизайну та архітектури loft buro . Живе та працює в Києві (Україна).
Життєпис
Рання біографія та освіта
Олег Волосовський народився 26 січня 1971 року в Києві. Батько спочатку був інженером-радіоелектронщиком, пізніше почав займатися ювелірною справою. Дідусь — архітектор з освітлення, який відповідав за газорозрядну ілюмінацію Хрещатика в Києві[ 1] .
У 1994 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) за спеціальністю «Художник-архітектор».[ 1] Навчався під керівництвом українських архітекторів Вадима Борисовича Жежеріна та Ігоря Петровича Шпари .[ 2]
Під час навчання в академії разом зі своїми колегами створював перші невеликі проєкти.[ 1]
Архітектура, дизайн та сценографія
У 1995 році Олег Волосовський почав професійно займатися архітектурною діяльністю та заснував студію дизайну «Studio 2111» у Києві. Проєкти створювалися завдяки потужностям власного невеликого виробництва. Студія спеціалізувалася на розробці інтер'єрів барів, магазинів і розважальних центрів.[ 3]
У період з 1995 по 2001 рік Олег був офіційним дизайнером магазинів Adidas в Україні. Пізніше окремим напрямом у роботі додався реквізит і костюми для артистів цирку . Важливим етапом стала робота художником-постановником у театрі Романа Віктюка .[ 1] Оформляв сцени Національного палацу мистецтв «Україна» та Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка .[ 3]
Проєктував простір для телевізійних реаліті-шоу «На ножах» , «За склом», «Пекельна кухня» .[ 1]
У 2001 році студію реорганізували , було змінено назву. Олег став засновником та головним архітектором студії loft buro (Київ, Україна), яка спеціалізується на дизайні інтер'єрів публічних[ 4] [ 5] і приватних просторів в Україні та за її межами.
Інша діяльність
З 2017 року постійний член журі Національної ресторанної премії «Сіль» (Україна). [ 6] [ 7] [ 8]
2017 — член журі національного архітектурного студентського конкурсу STEEL FREEDOM (Україна).[ 9]
2023 — член журі архітектурної премії Premiul DAS (Молдова ).[ 10]
З 2023 року призначений радником Національного музею народної архітектури та побуту України з питань архітектури та дизайну.[ 11]
Сім'я
Дружина — дизайнерка Олена Логвинець[ 12] , співзасновниця студії loft buro. Донька[ 13] — українська фешн-дизайнерка Єлизавета Волосовська[ 14] , яка створює одяг під власним ім'ям Yelizavetta Volosovska[ 15] .
Хобі
Разом із дружиною є членами MG Car Club[ 1] і власниками спортивного ретроавтомобіля Morris Garages (MG) 1953 року, з яким бере участь у змаганнях, мітингах і тематичних пробігах.[ 2] Машина має ім’я — Містер Харольд.[ 1]
У 2021 році отримав Міжнародний сертифікат шкіпера ISSA.[ 1] Був співорганізатором яхтинг-турів для українських архітекторів і дизайнерів.[ 16]
З 2022 року є співзасновником апсайклінг -бренду одягу та аксесуарів Rewind.[ 17]
Робота студії
Hayloft – проєкт студії loft buro
Основні напрями діяльності студії loft buro: архітектурне проєктування, дизайн інтер'єру [ 18] та предметний дизайн. Фірмовий стиль — колоніальний лофт .
Роботи студії друкуються у світових виданнях: ELLE [ 19] , ArchDaily [ 20] , designboom[ 21] та інших. У 2023 році проєкти loft buro увійшли до книги UkraineRising (вид . gestalten та CP Publishing), яка репрезентує досягнення 70 українських митців у різних галузях.[ 22]
Проєкти номінуються на участь у національних та світових преміях: Dezeen Awards[ 23] , Frame Awards[ 24] , SBID[ 25] , Restaurant&Bar Design Awards[ 26] [ 27] , Art Space.
Marokana – проєкт студії loft buro
Після повномасштабного вторгнення в Україну студія почала працювати над соціальними проєктами[ 28] , зокрема це модульне житло для переселенців[ 29] [ 30] і житлові модулі для облаштування побуту.[ 31]
Компанія є членом Асоціації меблевиків України.
Обрані реалізовані проєкти студії
Ресторан Svetloe & Temnoe (Київ, Україна, 2012) [ 32]
Мистецько-гастрономічний простір «Остання Барикада» (Київ, Україна, 2016)
Ресторан Chicken Kyiv (Київ, Україна, 2017)[ 33]
Ресторан Mur Mur (Київ, Україна, 2017)[ 34] [ 35]
Ресторан Chi (Київ, Україна, 2016)[ 36]
Ресторан Tin Tin (Київ, Україна, 2017)[ 37]
Ресторан Marokana (Київ, Україна, 2019)[ 38] [ 39]
Ресторан Ugli (Київ, Україна, 2020)[ 40]
Приватні апартаменти Hayloft (Київ, Україна, 2020)[ 41] [ 42] [ 43] [ 44] [ 19]
Кав'ярня та цех для обсмажування кави Fresh Black (Київ, Україна, 2021)[ 26]
Приватне шале Enjoy the Silence (Київ, Україна, 2022)[ 21]
Приватні апартаменти East-West (Київ, Україна, 2023)[ 45]
Відновлення вітряка ХІХ століття з Херсонщини (Національний музей народної архітектури та побуту України , 2024)[ 46]
Посилання
Примітки
↑ а б в г д е ж и Шейкіна, Надія (30 червня 2021). loft buro та їхній червоний . Pragmatika . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ а б Ковальова, Анастасія (2014). «Дом и Интерьер», №10 (рос.) . Україна. с. с.154.
↑ а б Prima Interior #3, 2016 (рос.) . Україна. 2016. с. 86.
↑ Кирюхіна, Анна (25 квітня 2019). Хто відповідальний за найкращі ресторанні дизайн-проекти в 2018 році. Частина 1 . PostEat . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Неронова, Ніна. Мінімалізм замість банкетних залів: як змінюється дизайн київських закладів . БЖ . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Bazalynska, Darya (30 листопада 2021). Національна ресторанна премія «СІЛЬ 2021» . JetSetter . Процитовано 29 грудня 2023 .
↑ Котляр, Юлія (10 серпня 2020). Як члени журі ресторанної премії СІЛЬ оцінюють фіналістів . Folga (рос.) . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Журі ресторанної премії «Сіль» . Офіційний вебсайт ресторанної премії "Сіль" (рос.) .
↑ 11 провідних архітекторів і фахівців у сфері нерухомості України увійшли до складу журі STEEL FREEDOM 2017 . Steel Freedom (рос.) . 22 серпня 2017. Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Знайомимо зі складом журі Premiul DAS: Олег Волосовський (рум.) . 7 лютого 2023. Процитовано 23 грудня 2023 .
↑ Олег Волосовський — радник Національного музею народної архітектури та побуту України з питань архітектури і дизайну . 2 квітня 2023. Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Щоденник їхнього життя. Hayloft Олега Волосовського та Олени Логвинець . Pragmatika (рос.) .
↑ Тропман, Лідія (21 листопада 2018). Виставка Єлизаавети та Олега Волосовських URBAN VENERA . absurdu.net (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ Мохова, Марія (26 листопада 2018). Єлизавета Волосовська: "Сучасні люди забули про сексуальність" . L’Officiel (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ Павлюк, Марія (8 вересня 2018). Сучасна принцеса: Yelizavetta Volosovska . Vogue Ukraine . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ Герасимова, Олександра (2 липня 2021). ЖИЗНЬ, КАК ИГРА . DHC Global (рос.) . Процитовано 10 січня 2024 .
↑ Бутко, Кристина (14 листопада 2023). Український виробник Rewind адаптував шкіперський костюм під потреби ЗСУ . Pragmatika . Процитовано 10 січня 2024 .
↑ International Ukrainian style . Wonder (анг.) . 7 лютого 2018. Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ а б Інтер'єр з обкладинки: будинок архітектора Олега Волосовського . Elle Ukraine (рос.) . 30 березня 2020. Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ ArchDaily. Projects by loft buro .
↑ а б Vergopoulou, Christina (2 жовтня 2022). Meditation cabin stands lightweight on stones in Ukrainian countryside . Designboom (анг.) . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ Gunia Project, Bevza, Onuka и другие украинские культурные деятели стали героями коллекционного издания Ukraine Rising . Elle Ukraine (рос.) . 2 серпня 2023. Процитовано 17 лютого 2024 .
↑ Dezeen Awards 2022. Fresh Black by loft buro .
↑ Frame Awards. Hayloft by loft buro .
↑ Богата, Надія (31 липня 2018). Оголошено список фіналістів конкурсу SBID International Design Awards 2018 . Pragmatika (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ а б Fresh Black (Kyiv, Ukraine) . ERBDA (анг.) . Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ Козлова, Катерина (13 серпня 2023). Найкращі українські проєкти за 2020 рік за версією двох міжнародних дизайн-премій . Bird in Flight . Процитовано 25 грудня 2023 .
↑ Факти, ICTV. Олег Волосовський про модульні будинкі Campus .
↑ Архітектор Олег Волосовський про проєкт тимчасового житла для переселенців . ТСН (рос.) . 25 травня 2022. Процитовано 29 грудня 2023 .
↑ Друзюк, Ярослав (4 травня 2022). Проєкт містечка для переселенців Campus показала київська майстерня loft buro . The Village . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Peaceful Weapon. Команда loft buro презентувала майстер-моделі модульних меблів . Pragmatika . 9 червня 2022. Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Нове місце (Київ): "Svetloe & Temnoe. Пиво і м'ясо" . The Village (рос.) . 20 листопада 2012. Процитовано 29 грудня 2023 .
↑ Oleg Volosovsky de Loft Buro diseña el restaurante The Chicken Kiev como un homenaje a sus orígenes . Interempresas (ісп.) . 5 лютого 2018. Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ Mur Mur. Loft у дусі космополітизму . DAS Interiors (рос.) . 11 червня 2019. Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ Metropolitan loft . Interni (анг.) . Mondadori Media S.p.A. 27 листопада 2017. Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ ПРОМО: CHI — нова точка відліку . JetSetter (рос.) . 27 липня 2016. Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Смірнова, Ольга (5 квітня 2018). Tin Tin. В'єтнам на колесах . ID.INTERIOR DESIGN №04 (90) (рос.) . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ 基辅丸冈餐厅(Marokana Restaurant in Kyiv)loft buro 设计 . vsszan (кіт.) . 23 червня 2020. Процитовано 29 грудня 2023 .
↑ Marokana | Best project 2020 . Archilovers (анг.) . 17 червня 2020. Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ González, María Francisca (8 листопада 2020). Ugli Restaurant / loft buro . ArchDaily (анг.) . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Foresti, Claudia (24 червня 2021). Industrial-pop loft in Kiev . Interni (анг.) . Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ HAYLOFT, un loft de 200 m2 à la décoration éclectique à Kiev en Ukraine par loft buro . le Journal Du Design (фр.) . 13 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ Авдєєва, Наті (15 березня 2021). Квартира тижня. Лофт дизайнерів із краєвидом на річку . The Village . Процитовано 28 грудня 2023 .
↑ Pintos, Paula (3 вересня 2020). Hayloft / loft buro . ArchDaily (анг.) . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Departamento East West. Mezcla de tradiciones arquitectónicas europeas con toques étnicos y vintage . Revista DECK (ісп.) . Процитовано 26 грудня 2023 .
↑ Черемис, Вікторія (27 травня 2024). У Музеї просто неба в Пирогові відкрили 100-річний вітряк з Херсонщини . PRAGMATIKA.MEDIA (укр.) . Процитовано 5 серпня 2024 .