Володислав Крупський

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Крупський.
Крупський Володислав
Krupski Ladislaus
Ім'я при народженніВладислав
Народився25 лютого 1882(1882-02-25)
Ла-Верн
Помер24 травня 1947(1947-05-24) (65 років)
Цумікон
КраїнаШвейцарія ШвейцаріяФранція Франція
Діяльністьфілологія
Відомий завдякифольклорист
Alma materУніверситет Невшателю,
Консерваторія Хоха,
Мюнхенська вища школа музики і театру
Конфесіякатолик
РідКрупські
БатькоСтаніслав Крупський
МатиЕлізабет Хуґлер
У шлюбі зЮліана Магдалена Кройц
Дітидонька Ільзе

Володислав Крупський, Владислав Крупський (нім. Ladislaus Krupski, пол. Władysław Krupski, *25 лютого 1882 р., Ла-Верн — †24 травня 1947 р., Цумікон) — швейцарський фольклорист, співак народної та військової пісні, музикант. Його псевдонім був Ганс Ґенд (нім. Hanns In der Gand, H. Indergand, Hanns Indergand).

Життєпис

Народився він у Ла-Верні в Савойї під час Третьої французької республіки. Бо його батько опинився там після втечі з полону Російської імперії, по репресіях пов'язаних з польським повстанням[1]. Його батько був лікарем із с. Гусаків на Львівщині, працював у Ерстфельді кантону Урі[2].

Походив Володислав Крупський з католицької[1] родини Крупських, де батьком був поляк Станіслав Крупський (нім. Stanislaus Krupski), а матір — німкеня Елізабет Хуґлер (нім. Elisabeth Hugler)[1][2].

Отримав громадянство у місті Шляйніконі кантону Цюріха.

Початкову освіту він отримав в гімназії міста Люцерну[2]. Далі навчався на факультеті філології[3] в місті Невшаталю, в Університеті Невшателю[2].

Володислав Крупський почав допомагати розвиткові польського музею у Раперсвілю, у створенні якого брав участь його батько від 1868 року[1]. Почав збирати традиційні народні та військові пісні.

Мав студії на співака у консерваторії Франкфурту-на-Майні (Консерваторія Хоха) та у Мюнхенській вищій школі музики і театру[2]. І три роки працював актором у місті Альтенбурзі у тодішньому Саксен-Альтенбургу[3], а потім повернувся до Швейцарії через події, пов'язані з Першою світовою війною і став служити у військовому оркестрі[2].

Одружений був на Юліані Магдалені Кройц з м. Мюнхену[2]. Мав доньку Ільзу від цього шлюбу[4]. Активно він почав збирати традиційні народні пісні та інструментальну музику на усіх теренах Швейцарії у міжвоєнний період. Його псевдонім перейнятий ним був від імені персонажа з роману Ернста Зана[en]. І використовував він псевдонім для того, щоб мати довіру швейцарських сільських оповідачів (носіїв стародавньої культури), від яких він збирав пісні у збірки. Для виконання тих пісень, що збирав, він використовував лютню. Таким чином, він дбав про розповсюдження народної творчості. А також він творив свої власні пісні.

Крім Першої світової війни, і під час Другої світової війни він служив співаком у підрозділі культури швейцарської армії.

Помер у Цуміконі кантону Цюриха, у Швейцарії.

Доктор наук Володислав Крупський щороку систематично збирав дослідницький матеріал, бо гаслом його життя було «зібрати фрагменти, що є» (лат. Colligite fragmenta, ne parent)[1]. Результати його досліджень розташовані в Базельському університеті (нім. Schweizerisches Volksliedarchiv).

Збірки

  • «Schwyzerfähnli», 1915-1917.
  • «La petite Gilberte de Courgenay», 1917.
  • «Vieilles chansons populaires et militaires de la Suisse Romande et Italienne», 1917.
  • «Alti Schwyzerlieder», 1921.
  • «Scelta di canzoni popolari ticinesi», 1933.

Звукозапис

Примітки

  1. ↑ а б в г д Von Karl Meuli, «Hanns in der Gand» // Schweizerisches Archiv für Volkskunde, Archives suisses des traditions populaires (ETH-Bibliothek), Basel, 1947 — Volume 44, Page 279.
  2. ↑ а б в г д е ж Rolf Gisler-Jauch, In der Gand, Hanns [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.] — Historischen Lexikon der Schweiz (нім.)
  3. ↑ а б Biografia: Hanns In der Gand (Ladislaus Krupski) [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ Corinne Holtz, Mit seinen Liedern verteidigte er das Land: Hanns In der Gand [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], 4 August 2014, SRF Schweizer Radio und Fernsehen (нім.)

Джерела

Посилання