Войцех Ястшембовський
пол. Wojciech Bogumił Jastrzębowski
Народився	26 лютого 1884(1884-02-26)[1][2] Варшава, Російська імперія
Помер	9 березня 1963(1963-03-09)[1][2] (79 років) Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Російська імперія  Королівство Польське  Польська Республіка  Польська Народна Республіка
Діяльність	художник, дизайнер, графік, політик, скульптор, візуальний митець, викладач
Alma mater	Краківська академія мистецтв (1909)
Науковий ступінь	професор (1947)
Вчителі	Юзеф Мегоффер, Станіслав Виспянський і Ян Станіславський
Відомі учні	Марія Дунін-Пйотровська
Знання мов	польська
Заклад	Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Учасник	Польсько-українська війна 1918—1919
Військове звання	сержант
Рід	Q124531352?
Діти	Halina Jastrzębowska-Sigmundd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Войцех Ястшембо́вський (пол. Wojciech Jastrzębowski; 26 лютого 1884, Варшава — 9 березня 1963, Варшава) — польський майстер прикладного мистецтва, графік та педагог. Один із засновників об'єднань «Краківські майстерні»^[pl] і «Лад»^[pl].

Народився 26 лютого 1884 року в місті Варшаві (нині Польща). Протягом 1904—1909 років навчався у Краківській академії мистецтв, був учнем Юзефа Мегоффера, Станіслава Виспянського, Яна Станіславського. У 1909 році отримав стипендію і ще два роки продовжив навчання у Парижі.

З 1912 року працював художнім керівником і викладачем на курсах для ремісників, організованих при Технічно-промисловому музеї^[pl] в Кракові, одночасно очолював курси прикладного мистецтва в Школі образотворчих мистецтв для жінок Марії Нєдзєльської^[pl].

Також з 1912 року був членом Стрілецького товариства. У 1914 році вступив до варшавського батальйону Польських легіонів, служив у 5-й роті 5-го батальйону 3-го піхотного полку, а потім у 5-й роті 6-го батальйону 7-го піхотного полку. Пізніше став унтерофіцером 1-го піхотного полку, а після отримання військового звання старшини був переведений до вербувальної роти. 1918 року був приписаний до Польської військової організації, брав участь в обороні Львова.

Після звільнення в запас у грудні 1921 року переїхав до Варшави, де отримав посаду керівника мистецьких представницьких споруд. У 1922 році виграв конкурс на дизайн обігових монет. Тоді ж став членом редакційної комісії журналу «Grafika Polska» і почав викладати у Школі образотворчого мистецтва^[pl], де ініціював створення експериментальної столярної майстерні, яка стала початком Товариства польського прикладного мистецтва. Невдовзі після відкриття майстерні став художнім керівником і одним із дизайнерів студії килимів у Генрикуві. У 1923 році отримав звання професора Школи красних мистецтв; у 1928 році став директором Департаменту мистецтв у Міністерстві релігійних конфесій і народної просвіти, і обіймав цю посаду до 1930 року.

У 1934 році польський уряд вирішив побудувати два трансатлантичні кораблі, а їхній дизайн мав вирішувати спеціально створений Художній підкомітет на чолі з Войцехом Ястшебовським. Через рік художника обрали проректором Варшавської академії мистецтв, а з 1936 року до початку Другої світової війни був її ректором^[3]. У 1939 році опинився в Лондоні, де став оцінювачем і художнім керівником виставок польських робіт, організованих Міністерством інформації та документації в Лондоні. З 1943 року був президентом Студії декоративного мистецтва, а з 1946 року — викладачем Польської студії живопису та прикладної графіки, заснованої Маріаном Богуш-Шишко.

1947 року повернувся до Польщі, де почав працювати в Управлінні естетики виробництва (пізніше Інститут промислового дизайну), і в тому ж році отримав звання повного професора Варшавської академії мистецтв. У 1951 році став головою вченої ради Інституту промислового дизайну, і обіймав цю посаду до 1959 року. Одночасно з 1953 року протягом п'яти років був головою вченої ради Варшавської академії мистецтв та оцінювачем у Комісії планування образотворчого мистецтва Ради культури і мистецтва.

Помер у Варшаві 9 березня 1963 року. Похований у Варшаві на Повонзківському цвинтарі (Алея заслужених 1-125, 126).

Проєктував інтер'єри, меблі, килими, декоративні тканини, вітражі, монети, медалі; працював у галузі промислової графіки.

• Jastrzębowski Wojciech // Mała encyklopedia powszechna PWN. Warszawa. 1959, С. 370 (пол.);
• Ястшембовский, Войцех // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 245. (рос.)