PROFILPELAJAR.COM

скасований =
Водолікарня
	будівля та пам'ятник Далю будівля та пам'ятник Далю
	48°34′44″ пн. ш. 39°17′59″ сх. д. / 48.57897778° пн. ш. 39.29976389° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Луганськ
Тип	будівля
Тип будівлі	садиба
Стиль	класицизм
Початок будівництва	поч. XIX ст.
Побудовано	поч. XIX ст.
	Водолікарня Водолікарня (Україна)

Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака — поліклініка, заснована 1926 року. Розташована в Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, в так званому Старому місті.

Будівля

Заклад розміщується у будівлі садиби початку XIX століття, з типовим фасадом № 53 з Височайше затвердженого альбому взірцевих фасадів 1809 року. Проектами фасадів альбому користувалися до затвердження нових альбомів у 1840-х роках. Будівлю побудовано в стилі класицизму. Спочатку будинок був П-образної форми, пізніше прямокутної з центральною двоповерховою частиною, прикрашеною чотириколонним портиком, та боковими одноповерховими. Наприкінці ХІХ ст. у будинку розміщувалось Гірниче відомство.

Також у XIX столітті будівля слугувала приміщенням бібліотеки Луганського ливарного заводу. Фонди бібліотеки налічували понад 3 тисячі томів російською, англійською, німецькою та французькою мовами. Крім того в будівлі знаходився мінералогічний музей.

В 1918 році в приміщенні розміщувався уряд Донецько-Криворізької республіки, з квітня 1918 — штаб 5-ї армії під командуванням Климента Ворошилова. В 1922 році в приміщенні будівлі знаходився осередок організації «Юний Спартак». Протягом 1923–1924 років у приміщенні знаходився дитячий будинок страхової каси.

Меморіальна дошка в пам'ять про розміщення Раднаркому
Меморіальна дошка в пам'ять про розташування штабу армії
Меморіальна дошка про заснування організації «Юний Спартак»

Створення лікарні

Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, про що свідчить протокол № 61 засідання Президіуму Луганського міськвиконкому від 30 січня 1926 року:

Підтверджуючи необхідність організації округової водолікарні, запропонувати окрвідділу місцевого господарства помешкання по Англійській вулиці, в котрому знаходиться накожний ізолятор, як тільки воно буде звільнено, передати до розпорядження інспектури охорони здоров'я для організації в ньому водолікарні.

На момент створення луганська водолікарня мала 11 осіб персоналу, в тому числі двох лікарів та двох медичних сестер. Водолікарня мала електролікувальний, світлолікувальний кабінети та водолікувальну залу. Потужність обладнання давало можливість здійснювати до 350 процедур за 6 годин. При водолікарні діяли два гуртожитки: чоловіче на 10 та жіноче на 5 ліжко-місць, при гуртожитках працювала їдальня.

При водолікарні було пробурено свердловину глибиною 760 метрів. В 1960 році було пробурено свердловину № 60, а 1984 року свердловину К-3289.

1961 року при водолікарні було побудовано ще 2 корпуси: відділення грязетерапії та інгаляторії, а 1968 на баланс установи передано будівлю військової частини.

З 1 березня 1993 року діє денний стаціонар для дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Галерея

Садиба в давнину
Будівля влітку
Вид на споруду з Успенського скверу

Див. також

Водолікарня у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Луганщина»
	Проєкт «Луганщина»

Література

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 336.
Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.