PROFILPELAJAR.COM

	село Вовчин; біл. Воўчын
Транслітерація назви	Voŭčyn
Основні дані
	52°17′06″ пн. ш. 23°18′39″ сх. д. / 52.285° пн. ш. 23.310833333333° сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Кам'янецький район
Рада	Вовчинська сільська рада
Населення	508 (2009)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	225083
Висота	135 м
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	336 км
	Вовчин
	Вовчин Вовчин (Берестейська область)
	Вовчин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вовчин.

Вовчин^[2] (біл. Воўчын) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області^[1]. Орган місцевого самоврядування — Вовчинська сільська рада^[1].

Географія

Розташоване над річкою Пульва, за 20 км від її гирла, за 45 км від Берестя, за 52 км на південний захід від Кам'янця, за 14 км від станції Високо-Литовськ на лінії Берестя — Білосток, на автодорозі Високе — Кастори^[2]^[3].

Історія

Згадується на початку XVI століття як оселя Берестейського повіту Троцького воєводства^[3]. У XVIII столітті власниками села спочатку були Солтани^[2]^[3]. 1586 року остринський староста Ярослав Солтан заснував у Вовчині церкву святих Миколая та Георгія^[3]. У XVII столітті потрапило у власність до Гансевських^[3]. У 1638 році зведений костел пресвятої Богородиці^[3]. У 1708 році власником став гетьман польний литовський К. Сапіга^[3]. У 1719 році останній передав село конюшому великому литовському Я. Флемінгу^[3]. Пізніше стало власністю Понятовських^[2]^[3].

З 1795 року перебував у складі Російської імперії, з 1801 року — у Гроденській губернії^[4]. У 1860-х роках став центром Вовчинської волості Берестейського повіту Гродненської губернії^[4]. У 1921—1939 роках входив до складу міжвоєнної Польщі, мав статус містечка й був центром Вовчинської гміни Берестейського повіту Поліського воєводства^[4].

У 1939 році включений до складу БРСР, на що мешканці Вовчина звернулися до радянської адміністрації із запитом про долучення їхнього села до УРСР, мотивуючи тим, що вони є українцями, а не білорусами, проте радянська влада вдалася до репресій^[2]. З 12 жовтня 1940 року отримав Вовчин статус села та став центром Вовчинської сільської ради Високівського району Берестейської області^[4]. 22 червня 1941 року зайнятий німецькими військами^[4]. У липні 1942 року німці вбили 395 жителів села та спалили 6 дворів^[4]. 27 липня 1944 року село зайняли більшовицькі війська^[4]. З 17 квітня 1962 року у складі Кам'янецького району^[5].

Історичні світлини
Руїни палацу Чорторийских
Будинок бібліотеки (архіву)
Костел
Костел, головна брама
Костел, брама
Костел, труна С. А. Понятовського
Плебанія
Адміністрація гміни

Населення

Станом на 1886 рік у містечку було 102 двори та 804 жителі, а в селі 26 дворів і 229 жителів^[4]. За переписом 1897 року в містечку було 73 двори та 593 жителі, у селі — 36 дворів і 293 жителі^[4]. У 1905 році у містечку проживав 501 мешканець, у селі — 413, у маєтку — 10^[4].

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 32 будинки та 190 мешканців, з них^[6]:

95 чоловіків та 95 жінок;
180 юдеїв, 5 православних, 5 римо-католиків;
178 євреїв, 7 білорусів, 5 поляків.

Водночас у сусідніх селах Старий Вовчин і Новий Вовчин було 23 будинки, 130 жителів та 13 будинків, 92 жителі відповідно^[6].

Станом на 1940 рік у селі налічувалось 196 дворів та 1180 жителів^[4]. За переписом 1959 року в селі Старий Вовчин проживало 380 жителів, у Новому Вовчині — 127 жителів^[5]. Станом на 1970 рік у селі налічувалось 162 двори та 460 жителів, у 1992 році — 199 дворів і 502 жителі^[5].

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 508 осіб^[1].

Релігія

У селі раніше був костел у стилі пізнього бароко, зведений Понятовськими^[2].

Особистості

Народилися

Вінцент Корвін-Госевський (1620—1662), польський і литовський військовий та державний діяч.
Станіслав-Август Понятовський (1732—1798), останній король Польщі^[2].
Зиґмунт Фоґель (1764—1826), польський художник, графік, пейзажист, педагог.

Галерея

Костел, реставрація
Костел, скульптура та вежа
Костел, інтер'єр до реставрації
Плебанія
Церква
Адміністрація гміни
Давня кам'яниця
Стара господарча будова

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Леонюк В. Вовчин // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 89. — ISBN 966-95063-0-1.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Воўчын, 2007, с. 26.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Воўчын, 2007, с. 27.
↑ ^а ^б ^в Воўчын, 2007, с. 28.
↑ ^а ^б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)

Джерела

Воўчын // Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя / рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.] — Мінск : БелЭн, 2007. — Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць. — С. 26-28. — ISBN 978-985-11-0388-7. (біл.)