Верхня Краснянка

селище Верхня Краснянка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Тер. громада Молодогвардійська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060050260036610
Основні дані
Засновано 1938
Площа 5,52 км²
Населення 638
Густота 115,58 осіб/км²;
Поштовий індекс 94481
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°16′02″ пн. ш. 39°30′51″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма р. Велика Кам'янка


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Карта
Верхня Краснянка. Карта розташування: Україна
Верхня Краснянка
Верхня Краснянка
Верхня Краснянка. Карта розташування: Луганська область
Верхня Краснянка
Верхня Краснянка
Мапа

Верхня Краснянкаселище в Україні, у Молодогвардійській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 638 осіб. З 2014 року селище є окупованим.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Молодогвардійської міської громади.[1]

Географія

Географічні координати: 48°16' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 5,52 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 5 км від смт Великий Лог. Через селище протікає річка Велика Кам'янка.

Історія

До 1762 року територія селищ Великий Лог та Верхня Краснянка складалась із 6 хуторів: Тришковський, Дикарьовка, Краснянка, Ждановський, Пересуньки, Нижня Краснянка. Хутори заселялись на початку 1762 року реєстровим козацтвом, пізніше родинами селян, яких обмінював пан Краснянський на мисливських собак із Орловської та Курської губерній.

Маєток пана Краснянського розташовувався в селі Верхня Краснянка.

У 1930 році організовується колгосп «Красний прогрес».

На початку Другої світової війни на фронт пішли 346 жителів села, та після визволення території від німецьких військ — іще 200. Більше 170 осіб загинули.

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 638 осіб, з них 18,81% зазначили рідною мову українську, 80,56% — російську, а 0,63% — іншу[2].

Пам'ятки

  • Братська могила радянських воїнів (околиця селища).

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В.В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 182, матеріали В.В. Черних).

Посилання