Олексій Вертков народився 31 березня 1982 року у Новосибірську.
Під час навчання у середній загальноосвітній школі займався у пришкільній театральній студії під керівництвом Наталії Пилипівни Єрошиної. Після дев'ятого класу з її допомогою підготувався до іспитів і вступив до Новосибірського театрального училища (керівник курсу — Сергій Миколайович Афанасьєв), яке закінчив у 2001[3].
З 1998 року, будучи студентом училища, був зайнятий у спектаклях Новосибірського міського драматичного театру під керівництвом Сергія Афанасьєва, де серед іншого зіграв Шута в «Королі Лірі», Зілова-хлопчика в «Качиному полюванні»[3].
У 2001 році в Москві вступив на режисерський факультет РАТІ-ГІТІСу за спеціальністю «Акторське мистецтво» (керівник курсу — Сергій Васильович Женовач), а в 2005 році закінчив його[4]. У тому ж році з цього випускного курсу було створено театр «Студія театрального мистецтва» (СТІ) під керівництвом Сергія Женовача, де Олексій Вертков став одним із провідних артистів[5][6].
Актор співпрацює з Московським Художнім театром імені А. П. Чехова[6]. 2 листопада 2017 року у театрі відбулася прем'єра вистави «Світлий шлях. 19.17» режисера Олександра Молочникова, присвяченого 100-річчю Жовтневої революції 1917 року, в якому Олексій Вертков зайнятий у ролі Баса Його Величності[7][8].
Дружина — Олександра Ребенок (нар.. 6 травня 1980), актриса театру та кіно, телеведуча. У липні 2017 року у пари народився син Іван. 2 серпня 2020 року стали батьками вдруге[11].
Творчість
Ролі у театрі
Новосибірський міський драматичний театр під керівництвом Сергія Афанасьєва
2004 — «Пізнє кохання» за однойменною п'єсою О.М.Островського . Режисер: Уланбек Баялієв — Герасим Порфиріч Маргарітов, адвокат з відставних чиновників, старий благородної зовнішності
2004 — «Хлопчики» за дев'ятим розділом роману «Брати Карамазови»Ф.М.Достоєвського. Режисер: Сергій Женовач — Микола Ілліч Снєгірьов, відставний штабс-капітан
2005 — «Marienbad» за романом «Марієнбад» Шолом-Алейхема. Режисер: Євген Камінькович — Альфред Зайденер, дантист із Кишинева
2006 — «Захудлий рід» за однойменним романом М.С.Лєскова. Режисер: Сергій Женовач — Дорімедонт Васильович Рогожин (на прізвисько «Дон Кіхот»), дворянин
2007 — «Гравці» з однойменної комедії М.В.Гоголя. Режисер: Сергій Женовач — Степан Іванович Втішний
2009 — «Три роки» за однойменною повістю А.П.Чехова. Режисер: Сергій Женовач — Олексій Федорович Лаптєв
2010 — «Записні книжки» за А.П.Чеховим. Режисер: Сергій Женовач — артист Тигров
2012 — «Москва-Півні» за поемою в прозі «Москва — Пєтушки» Венедикта Єрофєєва. Режисер: Сергій Женовач — Веня (Веничка) Єрофєєв, інтелектуальний алкоголік
2015 — «Самовбивця» за однойменною п'єсою Миколи Ердмана. Режисер: Сергій Женовач — Олександр Петрович Калабушкін, сусід Подсекальниковых
2017 — «Ніч закоханих», сцени та пісні з легендарних фільмів про кохання. Режисер: Олександр Молочников (прем'єра відбулася 14 лютого 2017 року) — актор
2017 — «Світлий шлях. 19.17» (вистава присвячена 100-річчю Жовтневого перевороту 1917 року). Автор і режисер: Олександр Молочніков (у створенні тексту брав участь Андрій Золотарьов; прем'єра відбулася 2 листопада 2017 року) — Бас Його Величності[7][8]
2018 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність[1] .
Громадські нагороди
2005 — лауреат премії ІІІ Міжнародного фестивалю театральних шкіл у Варшаві у номінації «Найкраща чоловіча роль» — за роль у спектаклі «Хлопчики».
2006 — лауреат премії М. І. Царьова за «успішне розуміння професії актора».
2013 — приз Міжнародного кінофестивалю «Джемісон» у Дубліні (Ірландія) за найкращу чоловічу роль — за виконання ролі Івана Найденова у художньому фільмі «Білий тигр» (2012) режисера Карена Шахназарова.
2013 — лауреат російської театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща чоловіча роль» — за виконання ролі Венички у спектаклі «Москва-Півняки» за поемою в прозі « Москва — Півники „ Венедикта Єрофєєва режисера Сергія Женова мистецтва“ (СТІ).
2013 — лауреат премії К. С. Станіславського (театральний сезон 2012—2013) на Міжнародному театральному фестивалі „Сезон Станіславського“ у номінації „Найкраща чоловіча роль“ — за виконання ролі Венички у виставі „Москва-Півняки“ за поемою у прозі Півні» Венедикта Єрофєєва режисера Сергія Женовача на сцені московського театру «Студія театрального мистецтва» (СТІ).
2014 — лауреат премії «Золота маска» у конкурсі вистав драматичного театру в номінації «Найкраща чоловіча роль» — за виконання ролі Венички у спектаклі «Москва-Півняки» за поемою у прозі «Москва — Півники» Венедикта Єрофєєва режисера «Студія театрального мистецтва» (СТІ).
2018 — лауреат Премії ФСБ Росії у номінації «Акторська робота» за роль співробітника ФСБ у художньому фільмі «Рішення про ліквідацію»; Олексій Шевченків (Заслужений артист Російської Федерації, актор театру та кіно) за роль співробітника ФСБ у художньому фільмі «Рішення про ліквідацію».
.jpg)
