у казенному селі БорисоглібівкаЧернігівського повітуЧернігівської губернії мешкало 118 осіб (59 чоловічої статі та 59 — жіночої), налічувалось 24 дворових господарств, існувала православна церква[1].
на власницькому хуторі Вертеч мешкало 25 осіб (13 чоловічої статі та 12 — жіночої), налічувалось 5 дворових господарств[2].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Антонівської волості мешкало 162 особи, налічувалось 28 дворових господарств, існували православна церква[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Любецької селищної громади.[4]
19 липня2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[5].
Економіка
Діє Фінансова група «МАКС І К». Вид діяльності: вирощування зернових та технічних культур[6].
Функціонує Селянське (фермерське) господарство «МЕЧТА». Вид діяльності: вирощування зернових культур[7].
На засіданні Чернігівської губернської адміністративно-територіальної комісії від 14 липня 1925 р. прийнято рішення про порушення клопотання перед Центральною адміністративно-територіальною комісією щодо перейменування с. Борисоглібівка Довжицького району Чернігівського округу в с. Незаможне відповідно до постанови окрвиконкому про перейменування населених пунктів, чиї назви пов’язані з пережитками дореволюційної епохи, у назви революційного характеру (Держархів Чернігівської області, ф. Р-15, оп. 1, спр. 326, арк. 173).
Краєвиди села
Місцева Церква
Примітки
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 234)
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 235)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
