Венжер Наталія Яківна

Венжер Наталія Яківна
Файл:Наталия Венжер.jpg
Народилася21 травня 1932(1932-05-21)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла10 лютого 2021(2021-02-10)[1] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ (1956)
Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1964) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут геологічних наук АН СРСРd
Інститут географії РАНd
СК СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСК СРСР
Спілка кінематографістів Росії
Міжнародна асоціація анімаційного кіно
Гільдія кінознавців і кінокритиків Росіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоYakov Poselskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиIrina Wenzherd Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венжер.

Наталія Яківна Ве́нжер (рос. Наталия Яковлевна Венжер; 21 травня 1932, Москва — 10 лютого 2021, Москва) — радянський і російський кінознавець, соціолог кіно і телебачення. Організатор і натхненник проведення першого фестивалю анімації «Крок». Автор бази даних інформаційного сайту «animator.ru».

Біографія

Народилася 21 травня 1932 року[2] в Москві[3] в родині відомих режисерів-документалістів Якова Посельського[ru] та Ірини Венжер[ru][4][5][6] у пологовому будинку імені Грауермана[7].

Жила з батьками на 1-й Міщанській вулиці[ru], тут же почала ходити до школи[7].

У роки Німецько-радянської війни школяркою з осені 1941 до кінця 1944 проживала в евакуації в Алма-Аті[8][9]. Наталія, її мама та її няня жили в так званому «Лауреатнику»[7].

У січні 1945 року Наталія з сім'єю переїхала до так званого «Дому Артистів» на Большой Полянке[ru][7].

У 1950-1951 роках працювала в Інституті геології АН СРСР[2][3][5][7].

У 1956-1963 роках працювала в Інституті географії АН СРСР[2][3][5][7], об'їздила в численних експедиціях Карпати, Сибір, Монгольський Алтай[6]. У цей час захоплювалася геоморфічними проблемами, наприклад, майбутнім Красноярського краю[6].

У 1963–1975 роках працювала в оргкомітеті Союзу кінематографістів СРСР, була відповідальним секретарем Всесоюзної комісії мультиплікаційного кіно[2][3][5][7], відповідальним секретарем комісії з роботи з кінолюбителями[10].

У 1975-1989 роках працювала відповідальним редактором у «Союзінформкіно».

У 1989 році була ініціатором, ідейним натхненником, організатором та наставником першого анімаційного фестивалю «Крок»[11][12].

З 1989 року була співзасновницею та співвласницею інформаційно-аналітичної групи «Дубль-Д» (спільно з Данилом Дондуреєм).

З 1994 року займалася моніторингом теле- та кіногалузей, проводила дослідницькі роботи в галузях кінопрокату та кіновиробництва, розробляла методики кінопоказу, здійснювала його рекламу та пропаганду.

Була творцем бази даних інформаційного сайту «animator.ru» (разом з Рейснером Г. І.).

Наприкінці січня 2021 року перебувала на лікуванні в кардіологічному відділенні НДІ швидкої допомоги ім. Н. В. Скліфосовського.

Померла 10 лютого 2021 року в Москві.

Відспівування та прощання мало відбутися 13 лютого 2021 року в Хованському крематорії.

Особисте життя

За спогадами Климонтович М. Ю., Наталія Венжер була одружена з професором-фізиком, що був онуком Лариси Рейснер[13].

Син народився не пізніше 1971[14].

Освіта

У 1950–1956 роках навчалася в МДУ спочатку на філологічному факультеті, потім на географічному (відділення геоморфології), отримавши в результаті спеціальність геолога-геоморфолога.

У 1963–1964 роках навчалася у ВДІКу на факультеті кінознавства.

Захищала дисертацію на тему «Комунікативні можливості сучасної мультиплікації».

Публікації

Є автором великої кількості брошур та статей про мультиплікацію СРСР і Росії[2][3][5][7], нариси про значення науково-пізнавальних фільмів, про дитячу мультиплікацію, монографічні нариси про майстрів мультиплікації (Норштейн[ru] і Хржановський[ru])[6]. Одна з авторів «Энциклопедия отечественной мультипликации», автор книги «Сотворение фильма, или Несколько интервью по служебным вопросам»[4], укладачка книги «Сотворение фильма» (1987)[3].

Список публикацій

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б в г Венжер Н. Я., Капков С. В. animator.ru — 2000.
  2. ↑ а б в г д е Энциклопедия отечественной мультипликации, 2006.
  3. ↑ а б в г д е ж аниматор.ру.
  4. ↑ а б некролог СК, 2021.
  5. ↑ а б в г д е некролог ЦСДФ, 2021.
  6. ↑ а б в г Аврора, 1984, с. 123, Об авторе.
  7. ↑ а б в г д е ж и к поздравление ЦСДФ, 2017.
  8. ↑ Лиана Полухина. Марина Ладынина и Иван Пырьев. — М. : Алгоритм, 2004. — С. 63. — 317 с. — ISBN 5699067035. — ISBN 9785699067039.
  9. ↑ Киноведческие записки, 2003, Об авторе.
  10. ↑ Яак Ярвине. Взгляд в прошлое : краткая история развития кинолюбительства в бывшем СССР и в странах Балтии. — Таллинн : Вали пресс, 2005. — С. 69, 311. — 546 с. — ISBN 9949-13-248-7.
  11. ↑ Елена Уварова. Кажется, все было недавно : [арх. 3 липня 2022] // Экран и сцена : газета. — 2017. — № 11.
  12. ↑ Экран и сцена, 2021.
  13. ↑ Климонтович Н. Ю.[ru]. Далее — везде : записки нестрогого юноши. — М. : Вагриус, 2002. — С. 384. — 412 с. — 3000 екз. — ISBN 5264007993.
  14. ↑ Венжер, 1971.
  15. ↑ Приказ Министерства культуры Российской Федерации от 1 октября 2003 года № 1316 «О награждении нагрудным знаком „Почётный кинематографист России“ сотрудников Российского агентства „Информкино“». Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022. 
  16. ↑ Приказ от 2 сентября 2004 года N 48 «О персональном составе экспертных комиссий по игровому кино, анимационному кино и неигровому кино». Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  17. ↑ Итоги 20-го Открытого российского фестиваля анимационного кино в г. Суздале. Открытый российский фестиваль анимационного кино. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 11 травня 2022. 

Література

Посилання