Біробіджан
На набережній Біри Приклади використання їдишу в публічному просторі Біробіджану Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н , їд. ביראָבידזשאַן місто , адміністративний центр Єврейської автономної області Росії . До 1931 року — Станція Тихенька .
Стоїть на річці Бірі (басейн Амуру ).
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом . Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень , із середньою температурою -22.7 °С (-8.9 °F).[ 3]
Клімат Біробіджана
Показник
Січ.
Лют.
Бер.
Квіт.
Трав.
Черв.
Лип.
Серп.
Вер.
Жовт.
Лист.
Груд.
Рік
Абсолютний максимум, °C
0,6
5,9
19,4
29,3
33,9
37,1
37,8
35
30,7
26,1
14
1,6
37,8
Середній максимум, °C
−15,5
−9,9
−1,1
10,1
18,4
23,9
26,6
24,9
19,3
10,6
−3,4
−13,8
9,8
Середня температура, °C
−22,7
−17,4
−7,4
4,3
12,1
17,9
21,1
19,4
12,7
3,8
−9,5
−20,1
3,6
Середній мінімум, °C
−30,3
−26,4
−15,9
−2,4
4,7
11,3
15,4
13,7
6
−3,1
−15,9
−27,1
−3,4
Абсолютний мінімум, °C
−53,9
−40,1
−37,2
−17,8
−8,1
1
6,8
4
−6
−16,1
−36,1
−47
−53,9
Норма опадів, мм
8.6
8
15.5
36.1
50.2
97.9
117.1
111.6
93.1
23.8
9
7.9
578.8
Днів з опадами
9,3
6,8
8,6
9,5
12
9,5
12,2
10,7
9,2
7,6
7,1
9,1
111,6
Вологість повітря , %
75.7
70.3
66.6
63.2
65.8
74.4
82.4
82.6
76.8
65.7
72
75.1
72.6
Джерело: Weatherbase
Населення: в 2014 році — 74 791 мешканець, 2006 — 78 500 , 1959 — 41 000 мешканців.
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
60 000
70 000
80 000
90 000
1959
1982
2000
2006
2012
2017
Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі .
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.) ↑ БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] Процитовано: 2014-12-09 (рос.) ↑ Клімат Біробіджана . Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022 .↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 .↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 .↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 .↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016 Державний комітет СРСР зі статистики . — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения . Архів оригіналу за 22 серпня 2011.↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более . Архів оригіналу за 3 лютого 2012.↑ Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014 .↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам . Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014 .↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014 .↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014 .↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) . Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013 .↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014 .↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года . Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015 .↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року . 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017 .
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти Тематичні сайти Словники та енциклопедії Нормативний контроль
