У лютому 2007 року Олександр Степанович був координатором створення Літературного музею Уласа Самчука[3]. 2008 року започаткував програму «День в музеї», яка демонструвалася на Рівненському державному телебаченні й здобула перемогу на Другому Всеукраїнському музейному фестивалі в Дніпропетровську (2008), як кращий телевізійний музейний проект[3]. У серпні 2010 року Олександр Булига був координатором виставкового залу «Музей бурштину», який згодом було перетворено на відділи Рівненського обласного краєзнавчого музею[3]. 2011 року був керівником створення експозиції культурно-археологічного центру «Пересопниця»[3].
З 2013 року Олександр Степанович став ініціатором проведення щорічних музейних читань пам'яті Героя УкраїниБориса Возницького[3]. 2015 року став ініціатором проведення щорічного тижневого «Музейного марафону», який (розпочався презентацією музичного кліпу «Люблю музей»[9], його) було визнано переможцем на 14 світових кінофестивалях[3][яких?]. На початку 2017 року сприяв відкриттю постійної експозиції під назвою «Творці історії» про Небесної сотні і АТО[3]. Працював директором до закінчення контракту в 2018 році[10] (музейники вважають, що Олександра Булигу незаконно не затвердили на посаді[11][10]). Конкурсна комісія підтримала кандидатуру Олександра Булиги на посаді директора РОКМ, але за нього не проголосувала обласна рада[11]. 30 серпня 2019 року відбулося ще одне голосування РОР, в результаті якого кандидатуру Олександра Степановича, все ж, підтримали. 29 серпня 2024 року звільнений з посади директора у зв’язку із закінченням терміну дії контракту[5].
На даний момент він займає посаду старшого наукового співробітника відділу давньої та середньовічної історії Рівненського обласного краєзнавчого музею[12].
Вибрані праці
Книги
Поєднані Волинню / Волинські обереги, 2010.
Булига О. С., Пономарьова Т. Переправа незабутня. — 2014.
Публікації
Друкується в багатьох історичних журналах таких як: ВІСНИК Одеського історико-краєзнавчого мзею[13]
Булига О. С. Волинь і запорізьке козацтво. — «Берестецька битва в історії України», Острів, 1993 р., с. 7 — 9.[14]
Булига О. С. До історії волинського козацтва. — «Берестецька битва в історії України», Рв., 1994 р., с. 27 — 28.[15]
Булига О. С. Зв'язки козацьких писарів з Волинню. — «Регіональне та загальне в історії», Дніпропетровськ, Пороги, 1995 р., с. 119—121.[16]
Булига О. С. Холодні зими Б.Хмельницького. — «Берестецька битва в історії України», Рв., 1995 р., с. 81 — 84.[17]
Булига О. С. «Історія русів» про Берестецьку битву. — «Берестецька битва в історії України», Рв., 1996 р., с. 65 — 67.[18]
Булига О. С. Роль Волині у походженні та становленні українського козацтва. — НЗ Рівненського краєзнавчого музею, 1996 р., т. 1, с. 45 — 52.[19]
Булига О. С. Друкарня Почаївського свято-Успенського монастиря: аналіз видань із збірки Рівненського краєзнавчого музею. — «Роль християнства в утвердженні освіти, науки та мистецтва», Рв., 2000 р., с. 50 — 54.[20]
Булига О. С. Волинська династія князів Корецьких. — «Корцю — 850 років», Рв., 2000 р., с. 12 — 16.[21]
Булига О. С. Особливості змін юрисдикційної приналежності Почаївського монастиря (18 — 1 п.19 ст.) у роботах дослідників православних церков. — ІРУ, 2000 р., т. 1, с. 68 — 73.[22]
Булига О. С. Роль Дубенської генеральної капітули 1743 р. у розвитку василіянських монастирів Волині. — «Дубно і світ», Дубно, 2000 р., с. 34 — 36.[23]
Булига О. С. Пошанування святинь Почаївського монастиря у період юрисдикційної належності уніатській церкві [1721 — 1831 рр.]. — Сакральне мистецтво Волині (Луцьк), 2002 р., т. 9, с. 132—133.[24]
Сценарії
За книгою «Поєднані Волинню» було знято фільм, що став дипломантом конкурсу кіносценаріїв Всеукраїнського фестивалю молодого кіно «Двері» в Рівному, а після переробки сценарію отримав назву «Оберіг»[6].
Редактор
З 2005 по 2018 рік був редактором і відповідальним за випуск видання «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею»[25][26].
Нагороди
Грамота голови обласної державної адміністрації за активну участь у розвитку туризму в Рівненській області (2001);
Грамота міської ради за сумлінну працю на благо рівнян (2004);
Відзнака Рівненського обласного краєзнавчого музею та Управління культури і туризму облдержадміністрації;
Відзнака Національної спілки краєзнавців України та Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка;
Знак Міністерства культури України «Почесний працівник туризму України» (2004);
Подяка Рівненського міського виконавчого комітету управління у справах сім'ї, молоді та спорту (2007);
Подяка виконавчого комітету Рівненської міської ради (2007);
Подяка Рівненської міської ради та виконавчого комітету за сприяння в розвитку музеєзнавства в загальноосвітніх навчальних закладах міста (2008);
