Бо́нза (фр. bonze, від яп. 坊主, бодзу, «голова храму»^[1]) — настоятель буддистського храму чи монастиря у стародавній Японії^[2][3]. У переносному значенні — чванливий посадовець^[3].

У 8 — 9 століттях в Японії настоятелі буддистських громад мали титул бодзу — голова храму. У класичній японській літературі 10 — 12 століть цим словом позначали монаха-високопосадовця, протиставляючи його незнатним і простим ченцям.

З 13 століття бодзу стало вживатися по відношенню до всіх буддистських монахів, окрім настоятелів храмів і монастирів. Воно використовувалося як синонім звертання «пан» або «господар» до духовної особи.

Починаючи з 16 століття бонзами в Японії називали будь-кого, хто мав поголену як у буддистського ченця голову. Поступово термін став позначати лисого чоловіка. Оскільки у традиційній Японії був звичай голити голови малим хлопцям, їх теж називали «бодзу».

У сучасній Японії слово бодзу має дещо зневажливий характер, яким позначають малих хлопців, незалежно від їхньої зачіски, несумлінних монахів чи лисих людей. У випадку з останніми вживання цього слова може бути грубою образою на їхню адресу.

В європейській літературі цим словом називали будь-якого буддистського монаха (члена сангхи) незалежно від його рангу. Правильна загальна назва для буддистського монаха — бгікшу.

У переносному сенсі бонзою називається чванливий чиновник^[3] чи хтось, хто поводиться надміру поважно і серйозно, як справжній бонза. Поширене словосполучення — партійний бонза.

• Оповідання Олександра Купріна «Бонза» (1896) [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]

• Бонза // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2020)