Ймовірно ікона була привезена з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому і в подальшому передана до Межиріцького монастиря.
Історія
Ікона написана темперою. Розмір 70 х 90. Виконана в яскравих кольорах, з використанням гіматію і крапу. Це дає підстави датувати ікону за стилем так званого палеологівського відродження візантійського іконопису, зламом XV–XVI століть.
Як пише дослідниця ікони Інна Пархоменко:
«...всі іконографічні дані, особливості композиції, манери виконання, колористичної гами живопису та емоційного забарвлення (характерного для грецького іконопису суворості, певної важкуватості форм, брак м'якості, притаманної українському іконопису) промовляють за її неукраїнське походження або ж наслідування давнього класичного канону.»[1]
Ймовірно ікона була привезена з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому і в подальшому передана до Межиріцького монастиря.
Рослинне орнаментування тла ікони виконано українським майстром наприкінці XV — на початку XVI століття.
У 1779 році під час великої урочистості чудотворний образ Межиріцької Богородиці короновано коронами з золота і дорогоцінного каміння виготовленими у Римі.
Луц В. Ікона Богородиці Одигітрії з Троїцької церкви Межиріцького монастиря // Zamojszczyzna i Wołyń w minionym tysiącleciu: Historia, kultura, sztuka. Zamość 2000. S. 117–119.
Александрович В. «Ґотичний епізод» історії волинського малярства початку XVI століття // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині. Науковий збірник. Луцьк 2002. Вип. 9.
Бендюк М. Розвиток золотарства з XVII ст. на прикладі окладу ікони «Богородиці Одигітрії» з Межиріцького монастиря // Острозький краєзнавчий збірник. Острог 2007. С. 47—52. Вип. 2.