Як солдат 24-го полку австрійської армії брав участь у першій світовій війні на сербському та італійському фронтах, був поранений і отримав звання поручника.
Ініціатор таємного «Військового комітету» в Коломиї і організатор Листопадового чину на Покутті. З весни 1919 р. заступник державного секретаря військових справ ЗУНР у Станиславові.[2] Комендант військового округу «Нижнів» у травні 1919 року. Заступник коменданта «Етапної Команди» УГА. Зв'язковий старшина УГА при штабі Добровольчої армії генерала Шиллінга в Одесі у січні 1920 року. Заступник голови «Ліквідаційна Комісії» УГА в Києві у травні 1920 року. Пережив жахливий «Чотирикутник смерті», під час якого важко хворів (тиф).
У міжвоєнний період працював адвокатом у Бережанах (його канцелярія знаходилась на першому поверсі «Народного Дому»). Також був головою філій товариства «Рідна школа», Повітового Союзу Кооператив, Бережанського «Українбанку», «Народного Дому», повітового комітету УНДО.[2] За активну діяльність на благо української громади повіту мав чимало конфліктів з окупаційною владою: неодноразово отримував грошові штрафи, заарештовувався поліцією, при цьому кілька чи кільканадцять тижнів перебував у буцегарні.[3]
У 1944 році емігрував до Австрії, 1953 року — до США (Ньюарк, штатНью-Джерсі). Один з ініціяторів видання збірника «Бережанська Земля» (том 1. — 1970 р.), автор у ньому нарису «Бережани-Бережанщина».[2]
Похований на цвинтарі «Hollywood Cemetery» (Union, N. J.).[4]
.svg){kind=small}
