Етимологія «Бейри» точно невідома[2]. Деякі дослідники виводили назву провінції від кельтського племені беронів, що оселилися на теренах майбутньої Бейри за римської доби, за правління імператора Тиберія, й змінили своє ім'я на бейрів (порт.beirões)[2]. Інші вважали, що назва провінції походить від португальського слова beira — «край, окраїна, межа, берег», позначаючи береги численних річок та морське узбережжя[2]. Серед інших гіпотез — Бейра як погранична територія на межі християнського і мусульманського світів у часи Реконкісти.
Бе́йрівська кома́рка (порт.Comarca da Beira) — займала межиріччя Дору і Тежу. У XVI столітті розширена до Атлантичного океану за рахунок земель Ештермадурської комарки[3].
XVI—ХІХ століття
Бе́йрівська прові́нція (порт.Província da Beira) — 1801 року поділялася на комарки з такими центрами[3]:
Бейра перестала існувати внаслідок адміністративно-територіальної реформи 1832 року. Провінцію поділили на 3 частини: Верхню Бейру, Нижню Бейру і Дору.
Нижньо-Бейрівська провінція (порт.Província da Beira Baixa), або Нижньо-Берйрівська префектура (порт.Prefeitura da Beira Baixa) — поділялася на комарки (субпрефектури) з такими центрами[3]:
Дорська провінція (порт.Província da Douro), або Дорська префектура (порт.Prefeitura da Douro) — поділялася на комарки (субпрефектури) з такими центрами[3]: